Лікування стоматиту у дитини

Стоматит у дітей – поширене захворювання слизових оболонок ротової порожнини, що виявляється характерною симптоматикою і розвивається в результаті проникнення хвороботворної інфекції або внаслідок алергічної реакції.З приводу причин стоматиту у дітей існує багато помилок. Найбільш поширена з них – хвороба розвивається, як ускладнення після перенесеного гострого респіраторного захворювання, грипозної інфекції.

Фахівці підкреслюють, що стоматит може виникнути як наслідок ГРВІ, але не як ускладнення хвороби, а в результаті зниження загальних захисних функцій організму.

Імунітет порожнини рота падає через постійне пересихання слизових оболонок під час інфекційного захворювання, так як відбувається зменшення виділення слини в цей період. При проникненні в пересохлу порожнину рота хвороботворної інфекції організм не може протистояти нападу і починається запальний процес.

Дитина поводиться неспокійно, часто плаче, відмовляється від їжі і навіть води, погано спить. Можливе підвищення температури тіла до високих показників.

Увага! Не можна займатися самолікуванням! Самостійно встановити діагноз неможливо. Призначити грамотну терапію повинен кваліфікований лікар-педіатр з великим досвідом роботи. Часто батьки проводять лікування стоматиту антибіотиками, які тільки погіршують ситуацію і ще більше сприяють зниженню імунітету. Призначення антибіотиків при будь-якому підйомі температури у дитини, в тому числі і при стоматиті є поширеною помилкою батьків.

Зміст:

Види захворювання
Причини виникнення захворювання
Симптоми стоматиту у дітей
Класифікація за ступенем тяжкості
Поширеність захворювання
Діагностика захворювання
Лікування стоматиту у дітей
Рекомендації для батьків
Прогноз захворювання
Профілактика стоматиту у дітей

Лікування стоматиту у дитини

Види захворювання

Видів захворювання існує багато. Найпоширеніші форми стоматиту:

афтозний;
герпетичний;
ангулярний.

Афтозний стоматит

Афта є локалізованою ділянкою слизової оболонки рота у вигляді вогнищ запалення невеликого розміру – ранок округлої форми, що мають яскраво-червоний ободок і жовтувато сірий наліт. Цей вид стоматиту не заразний.

Герпетичний стоматит

Герпетичний стоматит – передається від дитини до дитини через іграшки, посуд і т.д. і найчастіше виникає у дітей молодшого віку. Збудник – один з видів вірусу герпесу.

Ангулярний стоматит

У побуті цей вид захворювання називають заїди. Заїди проявляються роздратуванням різної інтенсивності в куточках рота, що, згодом, призводить до утворення хворобливих тріщин.

Якщо у дитини часто діагностується цей вид стоматиту, слід провести лабораторно-діагностичні заходи і отримати консультацію у лікаря. Найбільш частою причиною розвитку цього виду захворювання є гостра нестача в організмі дитини заліза або недостатнє його засвоєння.

Причини виникнення захворювання

Розвиток захворювання обумовлений декількома факторами.

Хвороба може розвинутися в результаті механічного пошкодження слизової оболонки:

при прокушуванні внутрішніх поверхонь щік, наприклад, коли дитина спить;
після термічних опіків, наприклад, гарячою їжею або напоєм.

Через надмірно пересушену слизову оболонку ротової порожнини, яка є сприятливим середовищем для активізації діяльності хвороботворних вірусів, розвиваються вірусні форми захворювання.

Герпетична форма викликається вірусом герпесу (перший тип), який не має нічого спільного з генітальним герпесом (другий тип). Ці два види герпесу часто помилково ототожнюють.

Причини виникнення не герпетичної форми стоматиту (афтозного) точно не встановлені. Серед провокуючих чинників називають:

генетичну схильність;
порушення імунітету;
психоемоційні перевантаження;
дефіцит поживних речовин, заліза, вітаміну В12 в організмі дитини.

У деяких випадках хвороба розвивається внаслідок харчової алергічної реакції.

Симптоми стоматиту у дітей

Загальна симптоматика, яка може спостерігатися при будь-якій формі захворювання, включає:

появу виразок у роті, розмір, осередки і колір яких може сильно варіюватися в залежності від виду стоматиту;
зміну в поведінці дитини – плаксивість, дратівливість, погіршення сну і апетиту.

Симптоми герпетичного стоматиту

Герпетичний стоматит у дітей має свою характерну симптоматику:

одночасна поява афт практично однакового розміру і конфігурації на слизовій оболонці рота відразу в декількох місцях;
хвилеподібний перебіг хвороби, що виявляється в початковому періоді висипанням хворобливих виразок, різким підвищенням температури тіла. Потім відбувається стабілізація температури і поліпшення загального стану дитини. Через кілька днів розвивається рецидив – з’являються нові висипання, і починається підйом температури;
припухання ясен;
неприємний запах з рота.

Симптоми афтозного стоматиту у дітей

За кілька днів до розвитку захворювання спостерігається характерний симптом, так званий географічний язик. Він покривається дрібними бульбашками. Через день-два настає наступний період захворювання: афти на слизовій оболонці рота і підвищення температури тіла. Дитина скаржиться на печіння в роті, відмовляється від їжі і води.

Часто крім бульбашок на язиці спостерігається наліт білого кольору.

Увага! Кількість афт на слизовій оболонці порожнини рота при афтозній формі стоматиту набагато менше, ніж при герпетичній. Зазвичай висипає максимум від однієї-двох або п’яти-шести виразок. Для герпетичної формі характерна велика кількість виразок, якими обсипаний весь рот дитини.

Загальний поширений симптом будь-якого виду стоматиту – це збільшення і болючість лімфатичних вузлів під нижньою щелепою.

Класифікація за ступенем тяжкості

Виразність симптоматики дозволяє класифікувати будь-який вид захворювання.

Прийнято розділяти такі форми хвороби:

легку, при якій не спостерігається інтоксикації організму і яскраво вираженої симптоматики;
середньоважку, при якій висипання на слизовій оболонці рота численні і загальний стан здоров’я дитини погіршується;
важку, при якій значно підвищена температура тіла, яскраво виражена загальна інтоксикація і діагностуються множинні висипання.

Хвороба також може мати: гостру форму, рецидивуючу і хронічну. При грамотному лікуванні ризик розвитку хронічної форми зводиться до мінімуму.

Поширеність захворювання

Існує поширеність певного виду захворювання в залежності від віку дитини.

Діти у віці 1-2 років. Найчастіше діагностується кандидозний стоматит, який може повторюватися щомісяця, і герпетичний стоматит.

Діти від шести років. Діагностується алергічний або афтозний вид стоматиту.

Бактеріальна форма стоматиту характерна і для малюків, і для школярів, так як причиною її виникнення є найчастіше механічна травма слизової оболонки рота або термічний опік, а так само порушення правил особистої гігієни та вживання в їжу немитих фруктів і овочів.

У дітей, особливо молодшого віку, слизова оболонка рота дуже ніжна і її легко травмувати. Імунна система в цей період ще тільки формується, тому не може впоратися з атаками хвороботворних організмів ззовні. Слина – відмінний фактор потужного захисту від хвороботворних агентів, однак у маленьких дітей слина ще не володіє сильними антисептичними властивостями.

Діагностика захворювання

Діагноз ставиться лікарем після зовнішнього огляду дитини. Тільки лікар може ідентифікувати стоматит і визначити його тип. Існує багато запальних захворювань порожнини рота, це і глосити, і гінгівіти, і пародонтити. Кожне захворювання має свою симптоматику і свій метод терапії.

При хронічній формі захворювання виникає необхідність в додаткових лабораторно-діагностичних заходах.

Це:

цитологічні;
вірусологічні;
бактеріологічні;
імунологічні та інші дослідження.

Для лабораторних аналізів беруться мазки і зіскрібки зі слизової оболонки і кров.

Якщо у дитини діагностується хронічний кандидозний стоматит, необхідно провести лабораторне дослідження крові на глюкозу і відвідати дитячого ендокринолога.

При наполегливому хронічному афтозному стоматиті необхідна консультація у досвідченого дитячого гастроентеролога, алерголога та імунолога. У таких випадках лікарі призначають додаткові дослідження:

аналіз калу на яйця глист;
аналізи на дисбактеріоз;
ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Лікування стоматиту у дітей

Лікування герпетичного стоматиту

Основний спосіб лікування стоматиту у дитини – прийом спеціальних противірусних препаратів (ацикловір, віферон в свічках, віферон-мазь). В основі хвороби лежить вірус герпесу, від якого не можна позбутися назавжди, але можна за допомогою грамотно спланованого лікування придушити його активність. Також рекомендовані імуностимулятори, тому що ослаблений імунітет дає хворобі прогресувати.

Особлива увага приділяється антисептичним полосканням. Місцево необхідно позбавлятися від вірусу, знімати запальну реакцію і усувати хворобливі відчуття. Анестетики допомагають зменшити хворобливі прояви, відновити апетит і підвищити настрій малюка. Використовуйте анестетики у вигляді спрею. Багато стоматологів рекомендують полоскати рот хлоргексидином.

Але є і комбіновані антисептики, які не тільки знищують віруси, а й знеболюють. Добре, коли подібні засоби мають ще і протизапальний ефект, а не тільки антисептичний. Якщо у дитини зі стоматитом сильно підвищується температура тіла, обов’язково давайте дитині жарознижуючі засоби. На тлі гіпертермії в дитячому віці можуть в будь-який момент початися судоми.

Під час хвороби дитині необхідний напівпостільний режим. Відмовтеся від прогулянок і рухливих ігор. Пам’ятайте про те, що стоматит – інфекційне захворювання, яке відрізняється високою контагіозністю (може передаватися оточуючим, особливо ослабленим дітям і людям похилого віку). Виділіть хворій дитині окремий рушник, столові прилади, постарайтеся зменшити її контакти з іншими членами сім’ї.

При рецидивуючому перебігу герпетичного стоматиту необхідно звернутися до імунолога. Призначаються серйозні імуномодулятори, які підвищують захисні сили організму і активізують противірусну активність. Не займайтеся самолікуванням і ніколи не давайте дітям препарати без погодження з педіатром. Ви не можете знати, як організм малюка відреагує на той чи інший засіб. При будь-якому стоматиті рекомендується давати дитині вітамінні препарати, які повинен призначати дитячий лікар.

Лікування афтозного стоматиту у дітей

Лікування афтозного стоматиту призначає лікар. При цьому обов’язково враховують причини розвитку хвороби. Якщо афти з’явилися в результаті травмування слизової об гострі краї каріозних дефектів, то необхідно обов’язково вилікувати карієс, відшліфувати зуби. Місцево афти можна обробляти анестетиками, протизапальними препаратами. Оздоровити стан порожнини рота дозволять зубні пасти з ферментами, вітамінами і мікроелементами. Їх можна використовувати протягом декількох місяців для досягнення місцевого імуностимулюючого ефекту. При підозрі на алергію виключіть з раціону малюка продукти, які найчастіше викликають загострення алергічної реакції (полуниця, цитрусові, шоколад).

При афтозному стоматиті у дітей нерідко виявляють стафілокок. Цей мікроб живе в зубному камені, всередині каріозних порожнин. Тому дитину обов’язково покажіть стоматолоу, який професійно проведе санацію порожнини рота, усуне всі наявні зубні відкладення, залікує каріозні дефекти.

Прогноз захворювання

При чіткому дотриманні батьками призначень лікаря симптоматика захворювання зникає через 10-15 днів після початку захворювання. Це стосується будь-якого виду стоматиту. Не потрібно переривати лікування при першому ж поліпшенні загального стану дитини. Лікувальні заходи повинні бути доведені до кінця.

Профілактика стоматиту у дітей

Профілактичні заходи стоматиту у дітей не уявляють труднощей і вимагають тільки дисциплінованості батьків. Необхідно стежити за тим, щоб дитина не травмувала порожнину рота. З самого раннього віку потрібно привчати дитину правильному і постійному гігієнічному догляду за порожниною рота. Знижують ризик розвитку захворювання у дітей до року життя нескладні маніпуляції: регулярна дезінфекція сосок, пляшечок для годування, іграшок. Мати, що годує, повинна робити ретельну обробку грудних залоз перед кожним годуванням, не облизувати соски і ложки дитини.

З моменту прорізування перших зубів у малюка батьки зобов’язані регулярно проходити огляди у дитячого стоматолога. Чищення зубів повинно проводитися тільки спеціально призначеними для дітей зубними пастами, які розроблені з метою підвищення місцевого імунітету.

Якщо дитина носить брикети, слід дотримуватися особливих профілактичні заходи, використовувати сучасні засоби для очищення – іррігатори.

До загальних профілактичних заходів відносять своєчасне лікування будь-яких гострих і хронічних захворювань у дитини і терапію супутньої патології.

Источник

2 Лютого 2012

41,064

Лікування гострого грибкового стоматиту у дітей слід здійснювати з урахуванням обставин, що призвели до перебудови макро- і мікроорганізму. У першу чергу потрібно з’ясувати доцільність подальшого призначення антибіотиків, кортикостероїдів або інших імунодепресантів. Велике значення має раціональне харчування дитини, слід виключити все солодке з їжі, давати продукти, багаті вітамінами, білками і мікроелементами — овочеві та фруктові соки, кефір та інші молочно-рослинні продукти, а також проведення заходів, спрямованих на поліпшення гігієни порожнини рота.

Обробка порожнини рота

Обробка слизової порожнини рота передбачає створення лужного середовища в порожнині, а саме багаторазові (до 5-6 разів на добу) полоскання 2-5%-м розчином питної соди (1дес. л. на 1 склянку кип’яченої охолодженої води) або у разі молочниці у немовляти — обробка сосків молочних залоз матері, соски і пустушки малюка. З лужних розчинів застосовують також 10-20-й розчин бури в 1-2%-му розчині метиленового синього, брильянтового зеленого, рідина Кастеллані, у дорослих — люголевский розчин з гліцерином. При середньотяжкому стоматиті поряд з лужними полосканнями або аплікаціями показано місцеве застосування протигрибкових мазей: 5 %-ї нистатиновой, 5%-ї леворінову, 0,5 %-ї декамінову, 1%-ї мазі клотримазолу. Дітям старшого віку можна рекомендувати декамінові карамельки (по 1 карамелі кожні 3-4 години).

Важкі випадки прояви хвороби стоматиту у дітей

У випадках важкого перебігу захворювання рекомендується нарівні з описаним місцевим лікуванням приймати всередину таблетований протигрибковий препарат ністатин і леворин у вікових дозуваннях протягом 10-14 днів, повторні курси при необхідності проводити після 5-7-денної перерви. Необхідно також враховувати, що ці препарати погано всмоктуються і діють в основному в місці контакту, тому рекомендується таблетки ссати або перед вживанням роздрібнити й потримати деякий час у роті перед проковтуванням. Лікування хронічного грибкового стоматиту проводять за схемами, використовуваним при лікуванні важкої форми гострого кандидозного стоматиту, з додатковим призначенням антигістамінних препаратів і полівітамінів (тавегіл, супрастин, піпольфен, діазолін та ін.). При багатосистемному кандидозі доводиться вдаватися до застосування протигрибкових вакцин.

Для попередження кандидозу слизової порожнини рота слід уникати можливостей інфікування грибками, особливо немовлят, а саме обов’язкове проведення допологової санації геніталій вагітних у жіночих консультаціях, дотримання суворого санітарно-гігієнічного режиму в пологових будинках, закапування в порожнину рота дітям у перші дні життя суспензії ністатину. Профілактика кандидозу у старших дітей і дорослого населення полягає в раціональному призначенні антибіотико- і гормонотерапії, своєчасному виявленні та лікуванні дисбактеріозу, дотриманні санітарно-гігієнічного режиму в медичних установах, у побуті, на підприємствах харчової промисловості.

Іншим широко відомим видом стоматиту є гострий первинний герпетичний стоматит. Захворювання відноситься до одного з численних клінічних проявів первинної герпетичної інфекції. У даний час на гострий герпетичний стоматит доводиться більше 80% випадків всіх захворювань слизової оболонки порожнини рота у дітей. Раніше це захворювання описувалося під назвою «гострий афтозний стоматит».

Герпетичний стоматит

Гостре інфекційне захворювання, збудником якого є вірус простого герпесу, широко поширений в природі. Вірус передається контактним або повітряно-крапельним шляхом. Джерело інфекції — хвора людина і вірусоносій. Гострим герпетичним стоматитом хворіють діти у віці від 6 місяців до 3 років. Після трирічного віку первинне інфікування зустрічається рідше, але захворюють первинно й дорослі. Дуже часто первинне інфікування безсимптомне. Вірус простого герпесу, потрапивши в організм, зберігається в ньому на все життя. Стоматит у дітей, лікування

Гострий герпетичний стоматит

Протікає по типу класичного інфекційного захворювання з п’ятьма періодами розвитку: інкубаційний (триває від 2 до 21 дня), продромальний, розпал хвороби, згасання та клінічне одужання. За важкістю захворювання розрізняють легку, середньоважку і важку форми.

Захворювання починається гостро, як правило, з підвищення температури (від 37C при легкій формі до 40-41C при важкій) і загального нездужання. У порожнині рота спостерігається інтенсивне почервоніння, запалення і кровоточивість ясен, слинотеча і запах з рота. Через 1-2 дні виникає біль в порожнині рота, яка посилюється при їжі і розмові, на слизовій висипають одиночні або згруповані елементи у вигляді товстостінних пухирців (везикул) або ділянок поверхневого некрозу епітелію. Стадія везикули швидко переходить в ерозію — афту. Локалізуються афти переважно на піднебінні, язиці, щоках, губах. У хворих відзначається також запалення підщелепних лімфовузлів. На шкірі обличчя іноді спостерігаються типові герпетичні висипання у вигляді згрупованих бульбашок з прозорим вмістом.

При легкій формі захворювання протягом 2 діб після утворення афт настає повна епітелізація елементів ураження, температура тіла нормалізується, поліпшується апетит. Кровоточивість і запалення ясен можуть зберігатися ще протягом 1-3 діб, а запалення лімфовузлів ще довше.
Средньоважка форма афтозного стоматиту має чітко виражені симптоми інтоксикації (слабкість, дратівливість, поганий апетит ), відзначається ураження слизової оболонки порожнини рота в усі періоди хвороби. При цій формі стоматиту висипання в порожнині рота можуть бути багаторазовими і супроводжуватися погіршенням загального стану дитини.

Важка форма гострого герпетичного стоматиту в даний час зустрічається дещо частіше, ніж 10-15 років тому. У дитини чітко виражені симптоми інтоксикації (апатія або дратівливість). Можуть спостерігатися нудота і блювота центрального походження. Елементи ураження внаслідок зливання утворюють великі вогнища некрозу. Порівняно тривалий час зберігаються кровоточивість ясен і явища лімфаденіту.

Дитину з гострим герпетичним стоматитом необхідно ізолювати. Кімната не повинна бути яскраво освітлена — це дратує хворого. Рекомендується окремий посуд, рушник, показано рясне пиття, так як діти втрачають багато рідини внаслідок рясного слиновиділення. Лікування має бути комплексним (загальним і місцевим). Місцеве лікування застосовується з метою зняття або ослаблення хворобливих симптомів у порожнині рота, а також для якнайшвидшого відторгнення некротизованих тканин і подальшої епітелізації вогнищ ураження. У домашніх умовах можна обробляти порожнину рота ватним тампоном, змоченим у відварі лікарських трав, або проводити зрошення порожнини рота розчинами антисептиків (риванолом, фурациліном, калію перманганатом, перекисом водню) кожні 3-3,5 години.

З перших днів розвитку захворювання показано застосування противірусних мазей ( 0,5%-ї флореналева, теброфенова, оксолінова, бонафтонова, 50%-ва інтерферонова) . Після звільнення слизової оболонки від некротичних мас слід призначати засоби, що сприяють епітелізації (масло шипшини, обліпихи, персикове, лляне, сік каланхое, каратолін, препарат « Вінізоль») . Всім хворим показано також призначення антигістамінних препаратів (супрастин, діазолін, тавегіл, фенкарол, глюконат кальцію) у поєднанні з аскорбіновою кислотою.
При середньоважкій формі доцільні засоби, що стимулюють захисні сили організму (нуклеїнат натрію, метилурацил, лізоцин).

При важкій формі стоматиту необхідна госпіталізація дитини з проведенням інтенсивної терапії.

Слід зазначити, що у деяких дітей гострий герпетичний стоматит переходить в хронічну форму з періодичними загостреннями. За даними досліджень, приблизно у кожної 7-8 дитини захворювання переходить в рецидивуючий герпетичний стоматит. Це зустрічається переважно у дітей недоношених, що перебувають на штучному вигодовуванні, з діатезом, часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції або мають хронічні захворювання ЛОР-органів. Провокаторами рецидивів виступають мікротравми слизової оболонки порожнини рота внаслідок поганих звичок (коли дитина бере в рот іграшки, жує і кусає щоки, губи і т.д.), а також хворі зуби, інсоляція і переохолодження.

Лікування рецидивуючого герпетичного стоматиту в період загострень принципових відмінностей від терапії гострого герпетичного стоматиту не має.
Профілактикою хронічного рецидивуючого герпетичного стоматиту служать заходи з оздоровлення дитини, усунення хронічних запальних вогнищ в організмі, своєчасна санація порожнини рота, боротьба з шкідливими звичками, загартовування.

З інших стоматитів, викликаних інфекційними агентами, заслуговує увагу виразково-некротичний стоматит Венсана, збудниками якого є фузобактерії і спірохета Венсана. Ці мікроорганізми в невеликій кількості і в нормі мешкають в порожнині рота, а в результаті зниження захисту організму, порушення трофіки і реактивності слизуватої оболонки порожнини рота, а також ряду інших причин, дана мікрофлора стає вірулентною. Хворіють переважно особи молодого віку (17-30 років), в основному чоловіки. Стоматит Венсана частіше виникає у людей з несанірованою порожниною рота на тлі наявних раніше запальних процесів ясен при відкладенні зубного каменю.

Він часто ускладнює перебіг багатьох важких загальних захворювань — лейкозу, агранулоцитозу, інфекційного мононуклеозу, отруєння солями важких металів. Для захворювання характерний гострий початок з підйомом температури до 38С, появою болю в порожнині рота, особливо при прийомі їжі, різка кровоточивість ясен, гнильний запах з рота, загальна слабкість. Виразки на слизовій оболонці щік можуть бути множинними, великими за площею (до 5-6см. в діаметрі) і глибокими. Без проведення своєчасного лікування процес може досягти великих розмірів, привести до некрозу і загибелі альвеолярного відростка кістки.

Процес, то стихаючи, то загострюючись, може тривати місяці й роки, приводячи до випадання зубів за відносно короткі терміни. Самовилікування цього захворювання не відбувається. Місцеве лікування полягає в ретельній обробці міжзубних проміжків і зубодесневих кишень розчинами 1,5%-м перекису водню і перманганату калію. Для відторгнення некротизованих тканин використовують 0,1%-і розчини протеолітичних ферментів (трипсин, хемотрипсин, панкреатин). У легких випадках достатньо тільки місцевого лікування. При важких і середніх ураженнях найкращим засобом лікування є метронідазол (трихопол, клион, прапори) по 0,25г. 2 рази на день протягом 5-10 днів. При правильному лікуванні значне поліпшення настає вже через 12-24 години, болі зникають або різко слабшають, а повна епітелізація виразок настає на 3-6 день.

У групі інфекційних стоматитів зустрічаються захворювання, викликані стафілококами, стрептококами (як вторинні ускладнення виразок і ерозій різного походження — травматичних, трофічних, алергічних, а також при вірусних інфекціях) і гонококами (частіше у новонароджених при зараженні від хворої матері під час пологів, у дорослих людей зустрічаються головним чином у чоловіків — гомосексуалістів та осіб, що мали орогенітальні контакти).

В останні роки різко зросла кількість алергічних захворювань. Ними страждають більше половини населення земної кулі. Діапазон алергічних захворювань досить широкий, серед них зустрічаються медикаментозний і протезний стоматити.

Медикаментозний стоматит розвивається внаслідок реакції організму на прийом всередину сульфаніламідів, антибіотиків та інших лікарських препаратів.
Висипання у формі бульбашок, плям і дрібних точкових крововиливів супроводжуються свербінням, гострими болями, що посилюються при прийомі їжі і відкриванні рота. Процес носить дифузний характер і в основному поширюється в області твердого та м’якого піднебіння, слизової щік. Лікування медикаментозного стоматиту передбачає обов’язкове скасування прийому лікарської речовини, що викликала його, призначення антигістамінних препаратів, вітаміну С, місцево застосовуються ванночки та аплікації.

Особливу групу захворювань становить токсико-алергічний протезний стоматит, обумовлений впливом на слизову оболонку порожнини рота різних наповнювачів, барвників, а також токсичним впливом продуктів життєдіяльності мікроорганізмів протезного ложа. При цьому хворі скаржаться на відчуття печіння, болю, сухість у роті, порушення смакової чутливості. Лікування протезного стоматиту вимагає обов’язкової заміни протеза (або конструкції), призначення вітаміну С, рясного пиття, обробки слизової антисептиками і препаратами, які прискорюють загоєння.

І на закінчення хочеться відзначити, що особливості будови слизової оболонки рота, її складні функції, а також вплив різноманітних зовнішніх і внутрішніх впливів обумовлюють досить часте залучення її в патологічний процес. Виявлені зміни слизової оболонки не мають специфічних проявів, характерних для того чи іншого соматичного захворювання, що призводить до труднощів у правильному їх розпізнаванні. Правильна діагностика і лікування уражень слизової оболонки рота можливі за участю лікарів різних спеціальностей: педіатрів, терапевтів, стоматологів і інших.

Источник

Лікування стоматиту у дитини

Види захворювання

Причини виникнення захворювання

Симптоми стоматиту у дітей

Класифікація за ступенем тяжкості

Поширеність захворювання

Діагностика захворювання

Лікування стоматиту у дітей

Рекомендації для батьків

Прогноз захворювання

Профілактика стоматиту у дітей

Обробка порожнини рота

Важкі випадки прояви хвороби стоматиту у дітей

Герпетичний стоматит

Гострий герпетичний стоматит