Лікування та профілактика стоматиту
Образование болезненных язвочек на деснах, внутренней поверхности щек и языке – это признаки стоматита. Заболевание может быть вызвано разными причинами, поэтому встречается оно нередко. Можно ли избежать этого неприятного заболевания? Конечно, стопроцентной гарантии дать нельзя, но профилактика стоматита существенно снизит риск развития болезни.
Любое заболевание легче предупредить, чем потом тратить время и деньги на лечение. Профилактические мероприятия, направленные на предотвращение развития стоматита, частично совпадают с превентивными мерами, предупреждающими появление зубного камня, кариеса и других стоматологических проблем. Основа профилактики – гигиена полости рта, здоровый образ жизни.
Что может спровоцировать?
Прежде всего, стоит выяснить факторы, которые могут способствовать развитию воспалительного процесса. Это:
- ослабление защитных сил организма, спровоцированное общими заболеваниями, неправильным питанием, вредными привычками, стрессами и пр.;
- несоблюдение правил гигиены;
- микротравмы слизистой полости рта;
- различные стоматологические проблемы.
Понятно, что профилактика развития стоматита у взрослых людей и детей должна сводиться к устранению провоцирующих факторов.
Виды стоматита
В зависимости от природы возбудителя, выделяют несколько видов стоматита. Это:
- Грибковый. Этот вид стоматита часто бывает у младенцев. Проявляется он появлением бело-серого налета на слизистой. У малышей заболевание нередко протекает тяжело с повышением температуры до 40 градусов.
- Вирусный. Стоматит может быть вызван вирусом герпеса, этот вид заболевания с одинаковой частотой выявляется и у малышей, и у взрослых пациентов. Проявляется образованием пузырьковых высыпаний, которые со временем трансформируются в язвочки. Заболевание может протекать остро с симптомами общей интоксикации.
- Бактериальный. Этот вид заболевания можно на сто процентов назвать «болезнью грязных рук». Проявляется образованием афт, температура при этом виде стоматита повышается редко.
- Аллергический. Этот вид болезни вызывается контактом с аллергеном. На слизистой образуются пузырьки, которые по мере разрешения трансформируются в афты, затянутые бело-серой пленкой.
Правила профилактики
Основные правила профилактики для взрослых и детей во многом схожи. Однако нужно учитывать, что малыши больше подвержены риску заболеть стоматитом, поэтому детской профилактике нужно уделять больше внимания.
Профилактика для детей
Стоматит может развиться даже у грудного младенца, причинив массу неприятностей и самому малышу, и его родителям. Поэтому мерам профилактики нужно уделять повышенное внимание. Основные правила:
- при уходе за младенцем нельзя забывать о гигиене, нужно своевременно стерилизовать соски и бутылочки, следить, чтобы малыш не тянул в рот грязные игрушки и другие, не предназначенные для этого предметы;
- с момента появления первых зубов нужно приучать малыша к уходу за полостью рта. К трем годам ребенок уже должен уметь самостоятельно чистить зубки и прополаскивать рот после еды;
Совет! Для детей следует покупать специальные детские зубные пасты. И дело не только в том, что они имеют более приятный для детей вкус, но и в их составе. Например, во взрослых пастах могут содержаться антибактериальные компоненты, которые могут спровоцировать дисбактериоз в ротовой полости ребенка, повышая риск развития грибкового стоматита.
- важно с самого раннего возраста приучать ребенка к личной гигиене, ведь заражение стоматитом нередко происходит из-за грязных рук или немытых фруктов;
- нужно учить малыша, что существуют предметы личной гигиены, которые нельзя никому давать в пользование, что нельзя есть одно мороженое с товарищем, откусывая по очереди и пр.
- если малыш заболел, нельзя заниматься самолечением. Нередко родители необоснованно дают ребенку антибиотики, а прием этих лекарств может спровоцировать кандидозный стоматит;
- необходимо регулярно водить ребенка к стоматологу для профилактических осмотров.
Если ребенок все же заболел стоматитом, его обязательно нужно показать врачу и пройти полный курс лечения. В противном случае, можно запустить процесс и заболевание перейдет в хроническую форму.
Совет! Больного ребенка нужно изолировать от здоровых. Его ни в коем случае нельзя водить в детский сад, а если в доме есть другие дети, нужно ограничивать их контакты с больным малышом до его полного выздоровления.
Профилактика у взрослых
Несмотря на то, что стоматит считается преимущественно детским заболеванием, оно может развиться и у взрослых. Чтобы снизить риск появления этого заболевания, стоит:
- вести максимально здоровый образ жизни: рационально питаться, больше гулять, быть физически активным. Все это способствует укреплению иммунитета и снижает вероятность развития стоматита;
- нужно избегать употребления чрезмерно твердых продуктов, не грызть орехи зубами и пр. Это снизит риск травмирования слизистой;
- одной из причин развития стоматита у взрослых являются вредные привычки, поэтому с целью профилактики нужно отказаться от курения, есть меньше сладкого и пр.;
- необходимо следить за гигиеной полости рта, регулярно посещать стоматолога. Но не стоит и злоупотреблять гигиеной. К примеру, постоянное использование зубных паст с антибактериальными добавками может негативно отразиться на микрофлоре ротовой полости;
- не стоит пренебрегать профессиональной чисткой зубов, своевременным удалением зубного камня;
- если зуб сломался, и остались острые края, ни в коем случае, не откладывайте визит к врачу;
- частой причиной стоматита у взрослых являются плохо пригнанные протезы, поэтому нужно выбирать протезы хорошего качества;
- если в доме кто-то заболел стоматитом, нужно выделить больному свою посуду, чтобы не заразились другие члены семьи. На работе, также, следует завести собственную посуду, так как при пользовании общими чашками и ложками повышается риск заразиться;
- следует своевременно менять зубную щетку (не реже 1 раза в три месяца). Но если человек перенес инфекционное заболевание (любое, не обязательно стоматит), щетку нужно поменять внепланово.
Совет! Спровоцировать развитие стоматита у взрослых может и оральный секс, поэтому при контактах с непроверенными партнерами следует использовать барьерные методы защиты (презерватив).
Экстренные меры
Если есть подозрение, что человек мог заразиться стоматитом, стоит предпринять экстренные меры профилактики. Для этого можно использовать медикаментозные и народные средства. Для профилактики можно использовать для полоскания рта:
- отвар шалфея, календулы, ромашки, дубовой коры;
- разбавленный напополам сок алоэ;
- раствор настойки прополиса (10 капель на стакан воды);
- свежеприготовленный капустный или морковный сок, напополам разбавленный водой.
Для профилактики можно использовать и медикаментозные средства:
- раствор Люголя;
- таблетки для рассасывания Эвкалипт М;
- гель Холисал;
- препарат на травах «Ротокан» и пр.
Итак, профилактика стоматита у детей и взрослых пациентов заключается в укреплении иммунитета и соблюдении правил гигиены. Кроме того, нужно регулярно посещать стоматолога для профилактических осмотров. В случае же появления первых признаков стоматита, не стоит заниматься самолечением, лучше сразу же обратиться к врачу, чтобы не запускать воспалительный процесс.
Источник
стоматитом називається запалення слизової оболонки в порожнині рота. Це захворювання проявляється почервонінням ясен, слинотечею, болем і палінням, освітою виразок і ерозій, білим нальотом на слизовій оболонці і мовою. Які б не були причини, лікування та профілактика стоматиту зводиться до кількох стандартними правилами, які повинен знати кожен.
Причиною стоматиту можуть бути інфекційні захворювання людини — грип, кір або скарлатина. До стоматиту може призвести недотримання правил особистої гігієни, неправильна чистка зубів, алергічні захворювання, пошкодження слизової оболонки, опік гарячою їжею, хронічна ангіна або аденоїди, глистні інвазії і т.д.
стоматитом можуть виявлятися також серйозні захворювання шлунково-кишкового тракту, крові, серцево — судинної системи, імунної системи і порушення гормонального фону і обміну речовин.
З причин появи стоматити поділяють на групи:
1) Травматичний стоматит (пошкодження слизової оболонки, опіки, потертості, рани).
2) Симптоматичний стоматит (як прояв системних захворювань організму).
, 3) Інфекційний стоматит (як наслідок інфекційних захворювань людини).
4) Специфічний стоматит (при грибкових захворюваннях, як прояв туберкульозу, сифілісу, як наслідок отруєння).
Стоматити, мають причиною стоматологічні захворювання або травми, зустрічаються найбільш часто. Вони з’являються в результаті неправильної гігієни порожнини рота, незручних зубних протезів, використання різних матеріалів при протезуванні зубів.
Стоматит — дуже часто зустрічається захворювання, воно проявляється у кожного другого жителя Землі.
За клінічними проявами стоматити бувають:
1) Катаральні (запалення і білий наліт на поверхні слизової оболонки в порожнині рота).
2) Виразкові (утворення однієї або декількох одиничних виразок на слизовій оболонці, зачіпаючи всю її товщину, з підвищенням температури і збільшенням лімфатичних вузлів).
3) Афтозні (Освіта афт круглої або овальної форми на слизовій оболонці порожнини рота, з білим нальотом і чіткими кордонами).
Лікування стоматиту.
Перше, що лікар здійснює перед вибором лікування стоматиту у хворого — визначає причину , його викликала. При лікуванні катарального стоматиту призначають видалення зубного каменю, лікування зубів, пломбування. При виразковому стоматиті треба ретельно обстежити хворого на наявність у нього захворювань крові, шлунково-кишкового тракту, серцево — судинної системи. Афтозний стоматит — серйозна причина обстежити хворого на наявність алергії, ревматизму.
Паралельно з лікуванням виявленого системного захворювання, лікар призначає місцеве лікування — обробка порожнини рота хлоргексидином, 0,05% або 0,1% розчином. У деяких випадках призначаються полоскання амінокапронової кислотою, розчин 5%. Хворому призначаються лікувальні полоскання порожнини рота відварами лікарських трав, обробка виразок метиленовим синім.
Хворий повинен дотримуватися особливої ??щадну дієту , виключити з раціону гостру, жирну, смажену і грубу їжу, збільшивши вживання в’язких каш, протертих супів і запечених фруктів і овочів. Раціон повинен бути багатий вітамінами, особливо вітамінами А і С. Після прийняття їжі хворий стоматитом повинен ретельно прополоскати рот спочатку теплою чистою водою, а потім — лікувальним засобом.
Як правило, стоматит виліковується за період 5 — 10 днів.
Народні способи лікування стоматиту.
Значно полегшити стан хворого допоможуть народні рецепти для лікування стоматиту.
1) Полоскання для порожнини рота, застосовувати 5-6 разів на день: 4 столових ложки дубової кори насипати в термос, залити літром окропу. Настій повинен постояти 2 години.
2) Жменя листя волоського горіха залити літром окропу, накрити, настояти годину. Настоєм полоскати рот після кожного прийому їжі.
3) Вичавити сік з капусти, змішати його в рівних частинах з водою, полоскати цим розчином 6 разів на день порожнину рота .
4) Змішати в рівних частинах сухі трави календули, шавлії і пасльону. Літром окропу заварити в термосі 4 столові ложки збору. Полоскати рот після пробудження, перед сном і після кожного прийому їжі, а також приймати настій 10 разів на день по половині склянки.
5) Столову ложку бруньок берези залити склянкою окропу. Томити на водяній бані півгодини, потім настояти під кришкою годину. Полоскати 3 рази на день порожнину рота.
6) Взяти 2 частини листків берези, по 3 частини родовика і горця почечуйного, 4 частини насіння льону, змішати. Літром окропу залити в термосі 4 столові ложки збору. Настій приймати по півсклянки 3 рази на день, також полоскати рот.
7) Змащувати виразки в роті розмоченим у воді муміє 3-4 рази на день.
8) Вичавити сік з моркви, полоскати рот соком 4-5 разів на день.
9) аптечну спиртову настойку календули розвести водою в пропорції 1:20, змащувати виразки в роті.
10) Харчовий содою на марлевому тампоні потрібно намагатися видалити з поверхні виразок білий наліт.
11) Свіжим соком алое змащувати виразки в роті 4-5 разів на день. Так як сік алое гірчить, для дітей можна змішувати його в рівних частинах з медом.
12) Жменя трави хвоща польового прокип’ятити в 1 літрі води 2 хвилини. Застосовувати 6 разів на день для полоскання рота.
13) Жменя подрібнених коренів горця зміїного прокип’ятити Дітріх води. Застосовувати, як полоскання після їжі.
14) Спиртову настоянку прополісу розвести водою у співвідношенні 1:10, обробляти порожнину рота 4-5 разів на день марлевим тампоном, змоченим в розчині .
Стоматити — найбільш часто зустрічаються захворювання порожнини рота. У більшості випадків люди самі провокують виникнення стоматитів: похибки в гігієні порожнини рота, дієті, неувага до свого здоров’я та шкідливі звички ведуть до появи цих неприємних проблем. Нерідко хворобливі виразки в роті вказують на серйозні захворювання, які терміново потрібно лікувати під контролем лікаря, тому при появі стоматиту буде незайвим проконсультуватися з лікарем. Причини, лікування і профілактика стоматиту повинні бути відомі кожній людині, який піклується про своє здоров’я.
Будьте здорові!
Источник
Loading…
Стоматити — це ряд захворювань запального характеру слизової оболонки порожнини рота. У більшості випадків хвороба розвивається ще в ранньому дитинстві.
Чинники, що викликають стоматити:
— гострі інфекційні захворювання (кір, дифтерія, скарлатина);
— шкірні хвороби (ексудативна еритема, червоний плоский лишай);
— хвороби крові (лейкоз, агранулоцитоз і т. д.);
— авітамінози (цинга, пелагра);
— низький рівень гігієни порожнини рота і тривалий прийом деяких лікарських препаратів;
— різноманітні травми слизової оболонки порожнини рота.
Травматичні пошкодження слизової оболонки порожнини рота за своєю природою діляться наступним чином:
- хімічні, викликані впливом на слизову оболонку різних агресивних рідин, зокрема кислот і лугів;
- температурні, зумовлені прийомом надмірно гарячої їжі або напоїв;
- фізичні, що виникають, наприклад, при тривалому смоктанні жорсткої соски, при різних порушеннях прикусу, прорізуванні зубів.
Найбільш часто стоматити зустрічаються в дитячому віці, особливо у маленьких дітей, які тільки починають повзати і ходити. Вони пробують на зуб різні предмети, пізнаючи таким чином навколишній світ.
Види стоматитів:
- за течією: гострі і хронічні (рецидивуючі, лейкоплакія);
- по морфологічних змінах: катаральні, афтозні, виразкові;
- залежно від причини: травматичні та інфекційні (специфічний, стоматит, що викликається мікобактеріями туберкульозу, блідою трепонемою та іншими бактеріями, вірусний, грибковий).
У клінічній практиці найбільш часто відзначаються стоматити інфекційної природи, що викликаються умовно-патогенною мікрофлорою — мікроорганізмами, що постійно мешкають в здоровому людському тілі на поверхні слизової оболонки і активізується при зниженні загального імунітету або в результаті неприйнятної антибіотикотерапії.
Основні ознаки стоматитів
При обстеженні пацієнта виявляються:
- підйом загальної температури тіла до 39-40 С;
- збільшення регіонарних лімфатичних вузлів;
- відмова від прийому їжі внаслідок виражених больових відчуттів в порожнині рота і погіршення загального стану;
- набрякла слизова оболонка порожнини рота;
- болісні висипання у вигляді ерозій і виразок на слизовій оболонці ротової порожнини.
Стоматит катаральний
Даний вид стоматиту може протікати як у гострій, так і в хронічній формі.
Основні ознаки катарального стоматиту:
- гостра форма супроводжується різкою гіперемією і набряком слизової оболонки;
- поблизу ясенного краю поразки ерозивного типу, ясенні сосочки набряклі, закругленої форми;
- при значному ураженні ясен можливо розхитування зубів;
- язик при катаральному стоматиті покритий нальотом, який на ранній стадії захворювання має світлий відтінок, а з розвитком запального процесу набуває коричневий колір;
- для цієї форми стоматиту характерний такий симптом, як поява відбитків зубів на слизовій оболонці щік;
- акт жування супроводжується болісними відчуттями, нерідко з’являється неприємний запах з рота;
- гостра фаза катарального стоматиту триває, як правило, 1-2 тижні, після чого настає одужання або ж захворювання переходить у хронічну форму.
Якщо симптоми зберігаються, необхідно провести більш глибоке дослідження з метою встановлення загальних причин захворювання — у більшості випадків, це захворювання органів шлунково-кишкового тракту або глистяні ураження.
Стоматит афтозний (фібринозний)
Афтозний стоматит виникає внаслідок подразнення епітелію зародкового шару слизової оболонки вірусом герпесу на тлі зниження імунітету. Дана форма стоматиту також розглядається як прояв системного ураження слизових оболонок органів травного тракту герпетичною інфекцією. У більшості випадків афтозні стоматити розвиваються у дітей.
Основні ознаки афтозного стоматиту:
- погіршення загального самопочуття, підвищення температури тіла до 40 °С, озноб;
- слинотеча;
- на слизовій оболонці щік, губ, язика і піднебіння добре помітні хворобливі округлі бляшки (афти) білого або жовтуватого кольору з фібринозним нальотом і червоним обідком, в деяких випадках вони можуть бути одиничними;
- слизова оболонка ясен різко гіперемована, набрякла;
- регіонарні лімфатичні вузли збільшені і болючі при пальпації;
- у хворого помітно утруднене ковтання.
Як правило, афтозний стоматит завершується повним одужанням протягом 7-14 днів, однак може спостерігатися і прогресування захворювання, при якому відбувається злиття і виразка афт і як наслідок — розвиток виразкової форми стоматиту.
Хронічна форма афтозного стоматиту характеризується періодичною появою висипань на слизовій оболонці щік, язика, губ і дна порожнини рота у вигляді поодиноких або множинних афтозних елементів. Період ремісії даного захворювання може бути різним, а скарги, що пред’являються пацієнтом, залежать від локалізації висипань. Рецидиви можуть виникати протягом багатьох років.
Стоматит виразковий (гангренозний)
Для даної форми стоматиту характерна некротізація всіх шарів слизової оболонки з розвитком виразок. У деяких випадках патологічний процес може торкнутися кісткової тканини. Як правило, ураження піддаються края ясен.
Для профілактики різних інфекційних захворювань, у тому числі стоматитів, маленьким дітям рекомендується купувати гумові і пластикові іграшки, які можна помити гарячою водою з додаванням харчової соди, а потім сполоснути проточною водою.
Основні ознаки виразкового стоматиту:
- слизова оболонка ясен різко гіперемована і набрякла;
- на краю ясен виявляється брудно-сіра облямівка;
- при знятті некротизованої тканини оголюється виразкова поверхня, розмір виразок рідко перевищує 10 мм.
Найбільш важким варіантом гангренозного стоматиту є нома, що зустрічається головним чином у дітей на тлі ослаблення організму гострим інфекційним процесом. При даній патології уражаються всі шари певної ділянки щоки. Після одужання утворюється рубцева тканина, яка може істотно обмежити рух нижньої щелепи. Для профілактики розвитку виразкового стоматиту слід приділяти підвищену увагу гігієні порожнини рота при інфекційних захворюваннях.
Лейкоплакія
При постійному впливі дратівливих факторів на слизову оболонку може розвиватися хронічне запалення її поверхневого шару. Дана патологія отримала назву лейкоплакії.
Основні ознаки лейкоплакії:
- зміна кольору слизових оболонок порожнини рота; часто відзначаються яскраво виражена гіперемія і синюшність;
- потовщення ясен на всьому протязі, нерідко супроводжується розвитком гіпертрофічного гінгівіту;
- поява білястих плям, локалізованих в більшості випадків на спинці язика та її бічних поверхнях, а також на слизовій оболонці щоки в районі кутів рота.
Дана форма стоматиту важко піддається лікуванню; самолікування відбувається вкрай рідко. Для успішного лікування лейкоплакії необхідно в першу чергу усунути негативний вплив постійних подразників. У клінічній практиці зафіксовані випадки переходу лейкоплакії язика в рак язика, що дозволяє, на жаль, вважати дане захворювання передраковим. Особливо повинен насторожити лікаря такий симптом, як поява буроватого відтінку нальоту і болісних тріщин. Хворі, яким поставлений діагноз «лейкоплакія», повинні знаходитися під особливим контролем фахівця.
Діагностика
Підставою для постановки діагнозу «стоматит» є клінічні прояви. Для уточнення діагнозу проводять загальний аналіз крові, досліджують стан імунної системи, в деяких випадках необхідні бактеріологічне дослідження слини, цитологічне і гістологічне дослідження мазків з уражених ділянок слизової оболонки порожнини рота.
Лікування
Перед тим як приступати до лікування стоматиту, необхідно встановити причину його виникнення. Самолікування неприпустимо, оскільки невірно поставлений діагноз і відповідно неправильна схема лікування можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю і викликати ряд ускладнень. Якщо своєчасна і адекватна терапія не здійснюється, то захворювання може перейти в хронічну форму. Пацієнтові, страждаючому стоматитом, необхідно збалансоване харчування, а в деяких випадках на період гострих проявів захворювання навіть показано живлення за допомогою зондів і поживних клізм. Хворий повинен отримувати достатню кількість вітаміну С (аскорбінової кислоти).
Важливе значення має усунення чинників постійного роздратування слизової оболонки порожнини рота (куріння, алкоголю, гарячої або холодної їжі та ін.).
Сучасна фармацевтична промисловість випускає лікарські препарати у вигляді паст. Після нанесення паста утворює на поверхні ураженої слизової оболонки захисну плівку.
При стоматитах доцільно проводити щоденне усунення нальоту за допомогою стерильного вологого тампона, а виразки змащувати 2-3%-ним розчином азотнокислого срібла для лікування.
При хронічному або гострому запаленні показано застосування в’яжучих, препаратів. Гострий стоматит вимагає щоденної іригації (зрошення) порожнини рота антисептичними розчинами за допомогою гумового балона. У разі, якщо у пацієнта є зубні протези необхідно проводити їх ретельне регулярне очищення. При наявності тріщин і виразок у ряді випадків показана їх хірургічна обробка.
Рекомендовано полоскання порожнини рота розчинами перманганату калію або перекису водню.
Найбільш часто при стоматитах застосовуються такі розчини для полоскань:
- харчова сода (1 ч. л. на 1 склянку води);
- 6%-ний розчин перекису водню (1 ч. л. на 1 склянку води);
- 5%-ний спиртовий розчин йоду (10 крапель на 1 склянку води);
- 0,5%-ний розчин тимолу;
- 0,5%-ний розчин марганцевокислого калію;
- 20%-ний розчин натрію Тетроборат в гліцерині, використовують для обробки уражених ділянок слизової оболонки порожнини рота при афтозних стоматитах.
Для прискорення процесу загоєння застосовується присипка білою глиною.
Важлива роль у профілактиці та лікуванні стоматитів відводиться догляду за зубами. Здоровим дітям до 2-3-річного віку не потрібен якийсь особливий догляд за порожниною рота, оскільки в цей період життя анатомія і фізіологія сприяють самоочищенню ротової порожнини.
До чинників, що сприяють самоочищенню порожнини рота, відносяться рясна салівація (слиновиділення), відносно часті прийоми їжі і переважання в раціоні рідини.
Лікування катарального стоматиту полягає головним чином в усуненні місцевих причин захворювання. Проводиться видалення щільних зубних відкладень (зубного каменю) і лікування зубів. Слизову оболонку порожнини рота обробляють за допомогою полоскань розчинами антисептиків — 0,05 — 0, 1%-ними розчинами хлоргексидину або 5%-ним розчином амінокапронової кислоти.
Протягом дня доцільно полоскати порожнину рота теплим відваром ромашки або календули. Пацієнту необхідна щадна дієта з виключенням занадто твердої, гарячої та гострої їжі. При дотриманні цих правил симптоми катарального запалення слизової оболонки зникають через 5-10 днів. Після встановлення причини виникнення катарального стоматиту місцеве лікування має проводитися паралельно із загальним.
При лікуванні афтозних стоматитів застосовуються саліцилати, антигістамінні препарати, аскорбінова кислота і препарати кальцію. При тяжкому перебігу захворювання показано застосування антибіотиків, аплікації інтерферону та оксолінової мазі. Необхідно проводити зрошення порожнини рота розчином перекису водню і бікарбонату натрію (харчової соди).
У разі лікування хронічного афтозного стоматиту проводиться симптоматичне лікування за допомогою ін’єкцій 0,5%-ного розчину новокаїну під основу афт (виразок поверхні), протирецидивне з використанням препаратів вітамінів С, В1, В2, В12, антигістамінних засобів, Y-глобуліну, пирогенала, продігіозана , левамизола. З противірусних препаратів застосовується бромнафтохінон.
У більшості випадків гангренозний стоматит виліковний. Після встановлення даного діагнозу в екстреному порядку здійснюють внутрішньовенне введення 0,15-0,6 г новарсенола 2 рази з інтервалом в 48 ч. Місцево виразковий дефект обробляють 10%-ним розчином новарсенола в гліцерині. Проводиться санація порожнини рота, що припускає лікування або видалення хворих зубів. Якщо у пацієнта діагностовано лептоспіроз або паронтоз, то новарсенол замінюють доксицикліном з аскорбіновою кислотою.
Лейкоплакія насилу піддається лікуванню. Перш за все необхідно стежити за гігієною порожнини рота. Крім цього, слід усунути травмуючі фактори — гострі краї зубів, несправні протези і т. д. Необхідно провести повну санацію порожнини рота і переконати хворого відмовитися від вживання гарячої та гострої їжі, а також від куріння. Нерідко лейкоплакію вдається вилікувати після відмови від тютюнопаління.
Читайте також:
Источник
