Що таке кашель і що спричиняє цю реакцію
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ка́шель (лат. tussis) — складний рефлекторний акт, який є частиною комплексу захисно-очищувальних реакцій органів дихання. Є симптомом багатьох захворювань, найчастіше виступає однією з ознак ураження дихальних шляхів і легень, але може спостерігатись при патології органів травлення, кровообігу тощо. Іноді виникає у здорових людей, зокрема при хвилюванні (т. зв. нервовий кашель), потраплянні у дихальні шляхи сторонніх тіл, тощо.
МКХ 10-го перегляду відносить кашель (код — R05) до класу «Симптоми, ознаки та відхилення від норми, що виявлені при лабораторних та клінічних дослідженнях, не класифіковані в інших рубриках», тим самим підкреслює, що кашель не є окремою нозологічною одиницею, але визнає його як важливу медичну проблему.
Міжнародна класифікація первинної медичної допомоги (ІСРС — 2)[1], відносить кашель (код — R05) до рубрики «Дихальна система». Розглядає його як причину звернення до лікаря (симптом/скарга).
Механізм[ред. | ред. код]
Кашльовий рефлекс контролює центральна нервова система — безпосередньо кашльовий центр, що міститься в довгастому мозку.
Пусковим механізмом кашлю є подразнення рецепторів порожнини носу, глотки, трахеї, бронхів, чутливих закінчень блукаючого нерва, що іннервують зовнішнє вухо, плевру, діафрагму, перикард, стравохід, шлунок. Найбільш чутливі кашльові зони розміщені в задній стінці глотці, голосовій щілині, трахеї та плеврі. Це — механо- і хеморецептори, яких існує три підтипи — ті, що швидко адаптуються (RAR) та ті, що повільно адаптуються (SAR), рецептори волокон С.
Провокують кашель:
- запалення (набряк слизової, патологічний секрет);
- механічне подразнення (зсередини — потрапляння в дихальні шляхи стороннього тіла, ззовні — збільшення лімфатичних вузлів або пухлина середостіння);
- хімічні речовини;
- гарячка.
Після передачі нервових імпульсів, в кашльовому центрі довгастого мозку формується реакція-відповідь. Кашльовій поштовх розпочинається з глибокого вдоху, а потім — відбувається раптовий, короткий, поштовхоподібний форсований видих після одночасного скорочення м’язів гортані, грудної клітки, живота, діафрагми. Розпочинається кашльовій акт при закритої голосовій щілини, а потім відбувається її відкриття.
Якщо кашель має центральне походження — подразнення в такому випадку йде з кори головного мозку.
Види кашлю[ред. | ред. код]
«Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах», що затверджена Наказом МОЗ України від 08.06.2015 р. № 327 підкреслює: «Точна оцінка кашлю допомагає визначити ступінь вираженості кашлю, ефективність лікування, а також може надати важливу діагностичну інформацію». За «Клінічними настановами для оцінки і лікування персистуючого кашлю у дітей і дорослих» (CICADA (Cough in Children and Adults: Diagnosis and Assessment) клінічна оцінка кашлю базується на встановленні тривалості симптому, етіологічного фактора, а також відповіді (або її відсутності) на терапію. Точна оцінка кашлю допомагає визначити ступінь вираженості кашлю, ефективність лікування, а також може надати важливу діагностичну інформацію.
Характеризують кашель за наступними ознаками:
- в залежності від мокротиння розрізняють кашель:
- сухий (непродуктивний, без виділення харкотиння; на початкових стадіях бронхіту, плевриту тощо);
- вологий (продуктивний, з відходженням харкотиння);
- за тривалістю — поділяють на гострий, підгострий, хронічний, рецидивний;
- за рівнем: нападоподібний спазматичний (при кашлюці), поверхневий, надсадний;
- за тембром: гавкаючий, глухий, сиплий, грудний, дзвінкий.
Тривалий і частий кашель призводить до емфіземи легень, легеневої недостатності. Різноманітність опису характеристик кашлю пояснюється необхідністю виявити першопричину кашлю, виключити невідкладні стани та анатомічні порушення, які супроводжуються кашлем, визначитись з локалізацією ураження. Це важливо для уточнення діагнозу основного захворювання.
Причини кашлю[ред. | ред. код]
Кашель як прояв хвороби системи органів дихання[ред. | ред. код]
Кашель є найбільш частим симптомом захворювань респіраторної системи. Може виступати як ознакою враження органів дихання при окремої нозології (хронічний тонзиліт, аденоїдіт), так й супутником інфекційних, алергічних, травматичних, онкологічних процесів (алергічний риніт, рак бронхов, туберкульоз легень).
Спостерігається при:
- риніті та риносинусіті;
- тонзиліті та/або аденоїдиті;
- фарингіті;
- ларингіті;
- бронхіт та бронхіоліті;
- пневмонії;
- потраплянні стороннього об’єкта в дихальні шляхи;
- онкологічних захворювання дихальних органів.
У залежності від етіології, стадії, перебігу хвороби, кашель має різні ознаки та характеристики. З іншого боку, прояви кашелю при алергічному та вірусному риніті практично однакові. Тому для встановлення точного діагнозу важлива комплексна оцінка всіх проявів патологічного процесу.
Вроджені вади розвитку[ред. | ред. код]
Кашель може спостерігатися при вроджених вадах розвитку органів грудної та черевної порожнини. Вроджені аномалії органів дихання (проста та кистозна гіпоплазія легені, трахеобронхомегалія[2] (синдром Муньє-Куна), вроджена трахеобронхомаляція[3], недорозвинення хрящових кілець бронхів 3-8-го порядків (синдром Вільямса — Кемпбелла), вроджена лобарна емфізема, синдром Картагенера (синдром циліарної дискінезії) є чинниками, що сприяють розвитку бронхіту або пневмонії, симптомом яких виступає кашель.
Клінічні прояви при вроджених вадах серця та магістральних судин залежить від ступеню та характеру порушень гемодинаміки та розвитку серцево-легеневої недостатності. Кашель є одним із проявів субкомпенсації чи декомпенсації. Крім того, діти з вродженими вадами часто хворіють на запальні хвороби органів дихання. Вроджені деформації грудної клітки впливають на роботу серця, легенів та інших органів, розташованих у грудній порожнині, зумовлюючи порушення їхньої нормальної діяльності.
Кашель, який спричинюють інфекційні захворювання[ред. | ред. код]
Кашель притаманний багатьом інфекційним захворюванням. Гострі респіраторні вірусні інфекції є найчастішою причиною кашлю. В окремих випадках за характером кашлю можна клінічно визначити діагноз навіть без верифікації збудника (коклюш).
Інфекційні хвороби, при яких кашель є ведучим:
- грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ);
- легіонельоз, орнітоз та інші інфекційні хвороби, які перебігають з атиповою пневмонією;
- коклюш/кашлюк;
- паракоклюш;
- кір;
- туберкульоз легень;
- легенева форма чуми;
- легенева форма туляремії.
Кашель при патології системи кровообігу[ред. | ред. код]
Внаслідок захворювань серця виникає розлади гемодинаміки, що призводять до застою крові в системі легеневих артерій та підвищенню тиску в малому колі кровообігу, порушенню оксигенації. Гіпоксія виступає пусковим механізмом для розростання сполучної тканини в дрібних судинах, зменшення об’єму циркулюючої крові та зростання внутрішньосудинного тиску. Застій крові в мікроціркуляторному руслі сприяє підвищенню проникності артеріол для плазми та клітин крові, розвитку склерозу легеневої тканини.
Причини гострої серцевої недостатності:
- фібриляція;
- трансмуральний інфаркт міокарду;
- тромбоємболія великих стовбурів легеневої артерії.
- вади клапанів серця;
- постінфарктний кардіосклероз;
- кардіоміопатія.
Гостра серцева недостатність спричинює серцеву астму та набряк легень. Хронічні дихальні розлади розвиваються поступово. Кашель при серцево-судинної патології свідчить про декомпенсацію процесу та супроводжується іншими симптомами: ціанозом, порушенням частоти та ритму серцевих скорочень, набуханням шийних вен, появою набряків.
Кашель як наслідок хвороб травної системи[ред. | ред. код]
Сухий кашель як позастравохідний симптом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби спричинює аспірація вмісту шлунку до бронхіального дерева або бронхоспазм внаслідок рефлекторного подразнення блукаючого нерву в нижній частині стравоходу. Кашель спостерігається при дивертикулі стравоходу, трахео-стравохідній та стравохідно-бронхіальній норицях.
Психогенний кашель[ред. | ред. код]
Спостерігається лише в період неспання, за характеристиками сухий, постійний, нав’язливий, не посилюється при фізичному навантаженні, зменшується, коли людина розмовляє, співає, читає вірші. Може виникати у дітей з трьох років.
Обстеження[ред. | ред. код]
При скаргах на кашель лікар з’ясовує анамнез: термін початку кашлю, супутні симптоми (задишка, біль у грудях, гарячка, втрата ваги тіла), характер мокротиння (є або немає, якщо є — кількість, наявність домішок крові, гною тощо), наявність хронічних захворювань. При огляді пацієнта проводиться підрахунок частоти дихання та серцевих скорочень, огляд шкіри, грудної клітки, перкусія та аускультація легень, визначають сатурацію кисню.
Пацієнт має бути направлений на:
- клінічний аналіз крові;
- бактеріологічне обстеження мокротиння або посів вмісту ротоглотки;
- рентгенографічне або флюорографічне обстеження органів грудної клітки;
- спірографію
У разі необхідності слід здійснити:
- шкірні алергологічні тести;
- бронхоскопію.
Показанням до додаткового обстеження при кашлі можуть служити кровохаркання, задишка, прояви системного захворювання, підозра на аспірацію чужорідного тіла і рак легенів, тривалість гарячки більше 3-х днів, серйозні супутні захворювання — хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма, цукровий діабет, захворювання серцево-судинної системи; збереження кашлю понад 3-х тижнів.
Не завжди необхідно проводити всі вищезгадані методи діагностики, іноді вже після огляду хворого лікар може сформулювати діагноз. В кожному конкретному випадку при скаргах на кашель, спеціаліст має визначити, чи потребує пацієнт термінової госпіталізації.
Загрозливі стани[ред. | ред. код]
Гострий кашель зазвичай перебігає доброякісно, не вимагає додаткового дослідження і минає без медикаментозного лікування. Але іноді кашльовий рефлекс виступає першою ознакою тяжкої патології.
Необхідно негайно звернутись до лікаря при наступних супутніх симптомах:
- кашель не минає 2-3 тижня;
- задишка;
- біль у грудної клітці;
- мокротиння гнійного характеру;
- кровохаркання;
- гавкаючий кашель у дитини;
- осиплість голосу;
- тривала гарячка;
- пітливість вночі;
- різка втрата ваги тіла;
При дихальній недостатності встановлюється її ступінь та механізм ураження дихальних шляхів: порушення прохідності, механіки чи іннервації.
Лікування[ред. | ред. код]
При лікуванні кашлю слід усунути, в першу чергу, основне захворювання. Для безпосереднього впливу на кашель використовують відхаркувальні засоби, речовини і фітотерапевтичні засоби, але в окремих випадках їхнє призначення може спричинити ускладнення хвороби, тому не слід вживати навіть безрецептурні лікарські засоби, не порадившись з лікарем. Щоб уникнути наростання кашлю, слід припинити курити.
Оскільки ГРВІ, як основна причина кашлю, мають вірусну природу, застосування антимікробних засобів при гостро виникаючому кашлі не приносить користі. Антибіотики можуть бути показані хворим з бактеріальними ураженнями легенів, зокрема при пневмонії, туберкульозі.
Необхідно пам’ятати, що при кашлі або чханні при інфекційних хворобах можливе поширення збудників, тому необхідно здійснювати «етикет кашлю» — відвертатися від людей під час кашлю, користуватися носовою хусткою, не забувати мити руки тощо.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- На рубежі XIX та XX століть для терапії кашлю призначались препарати героїну.
- Жителі Стародавнього Межиріччя лікували кашель компресами та коренем солодки, а Стародавні греки — чорною редькою.
- В XIX столітті в Йоркширі дітей, хворих на кашлюк, годували супом із 9 жабок.
- Кашель може виступати єдиним симптомом бронхіальної астмі.
- Кашель є одним з трьох найбільш частих симптомів при респіраторній вірусній інфекції.
- Під час кашлю повітряний потік у дихальних шляхах у 5 разів швидкіший за ураган та може досягати 800 км/год.
- Кашляти можуть не лише ссавці, але й риби.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Впровадження ІСРС — 2 в практику сімейного лікаря регламентовано Наказом МОЗ від від 04.01.2018 р. № 13
- ↑ Розширення бронхів і трахеї
- ↑ Розм’якшування структури бронхів і трахеї
Джерела[ред. | ред. код]
- Кривоший В. І. Кашель // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 5., К., стор. 75
- Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги «Кашель у дорослих»
- Діагностика і лікування кашлю у дітей — українські рекомендації
- Діагностика і лікування кашлю у дітей — міжнародні рекомендації
Посилання[ред. | ред. код]
- Кашель
- Кашель // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 617. — 1000 екз.
- Протикашльові препарати
- Ротай Наталя Звукова тривога. Причиною виникнення кашлю може бути бронхіт, отит і навіть серцева недостатність «Україна Молода» № 011 за 22 січня 2009 року//
- Устінов О. В. Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги дорослим із кашлем
- Устінов О. В. Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги дітям із кашлем
- Кашель при серцевій недостатності
- Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання Регеза М. С.
- Вроджені вади розвитку органів дихання
- НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ
- Деформація грудної клітки
- Психогенний кашель: причини, прояви та методи усунення
- Гастроезофагальна рефлюксна хвороба
- Симптоми і лікування дивертикула стравоходу
- Лікування кашлю травами та народними методами
Источник
Будь-яка людина хоча б раз у житті підхоплював застуду. У таких випадках зазвичай прийнято говорити: В «Я застудився, у мене піднялася температура і з’явився кашельВ». Однак саме по собі останній прояв не рахується якимось окремим захворюванням, це всього лише симптом будь-якої хвороби або певного хворобливого стану. Тільки з’ясувавши істинної причини кашлю, В можна вірно визначити діагноз і розпочати лікування основного захворювання . Що ж є кашель і як він проявляється? Давайте розбиратися.
Що таке кашель
Кашель — Етова своєрідна оборонна реакція людського організму на зовнішні дратівливі чинники. Завдяки цьому процесу дихальні органи звільняються від елементів, що перешкоджають дихальним процесам. Останні виводяться з порожнистих органів тракту через голосову щілину, призначену для проходження повітря в легені і назад.
Найчастіше кашельВ виникає при подразненні рецепторовВ гортані і трахеї і слизової оболонки бронхов.В МеханізмВ развитияи кашляти включає кілька стадій:
Види і класифікація
Лікарі виділяють два різновиди: сухий (непродуктивний) і вологий (продуктивний). При мокрому кашлі з зараженого організму виводиться секрет слизової оболонки, за допомогою якого виходить вірус з респіраторного тракту, при сухому немає. 
Сухий, як правило, характеризується бажанням хворого звільнитися від чогось неприємного в горлі. При нёмВ биваетВ підвищення температури, а також нерідко виникає нестача кисню і утруднення дихання. Такий кашель легко порушує єдність маленьких судин в органах голосоутворення, а також призводить до зниження звучності голосу або до його повної втрати. При сухому типі лікарі виписують спеціальні відхаркувальні препарати.
Вологий вважається корисним процесом для зараженого організму, оскільки при ньому з дихального тракту виводиться патологічний секрет трахеобронхіального дерева з домішкою флегми слизової оболонки порожнини носа і придаткових пазух носа, що є хорошим середовищем для шкідливих бактерій. Мокрий кашель найчастіше супроводжується підвищенням стандартної температури людського тіла, появою задухи, втратою апетиту, освітою хрипів і різі в грудині. Він досить швидко лікується медикаментозними препаратами, що зменшують формування мокротиння і сприяють її відходженню.
Лікарі також кваліфікують даний рефлекторне прояв по тривалості процесу на гострий і затяжний. Перший тип триває не більше місяця, другий — від трьох тижнів до одного кварталу. Гострий кашель постійний, затяжного кашлю властиві хвилеподібні напади або виникнення в певний час доби (наприклад, тільки вранці або тільки під час сну).
Якщо кашель триває більше 90 днів, то в такому випадку можна говорити про те, що він перейшов в хронічну форму. Такий різновид має місце бути і в тих випадках, коли людина давно курить, а також при постійному перебуванні в запилених місцях або при наявності тривалих захворювань. Затяжний кашель, що триває більше трьох місяців, в основному активізується вночі, що обумовлюється лежачим положенням під час нічного відпочинку.
Чому люди кашляють
Основною причиною, по якій людина починає кашляти, найчастіше є звичайна застуда і вірусні захворювання. При них у хворого відзначається підвищення температури тіла, нежить, а сам кашель починає проявлятися на другий-третій день після початку хвороби і зберігається протягом досить довгого часового періоду, іноді навіть після повного одужання.
До інших чинників, який впливає на розвиток кашлю, відносяться:
- наявність алергії на пил, шерсть тварин, квітковий пилок і не тільки;
- хронічне обструктивне захворювання легень , Що виникає на тлі зловживання сигаретами (в тому числі і через пасивне куріння);
- наявне астматичний розлад;
- серцево-судинна недостатність і артеріальна гіпертензія;
- Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба і дисфункції травного тракту.
Кашель при запальних процесах в області носа і глотки виглядає, як два-три поштовху з паузами. При серцевих захворюваннях він також супроводжується рясним відділенням слизового секрету, нерідко з домішкою крові. При бронхіальній астмі він характеризується відчуттям тиску в грудині і характерними хрипами. При гастроезофагеальному рефлюксі рефлекторний акт визначається такими симптомами, як: неприємне першіння в горлі в ранковий час доби, почуття здавленості в області шиї, характерний свист з носа вночі і (або) при пробудженні, часті глибокі вдихи і відчуття спазму в гортані.
Нерідко кашель проявляється і на тлі постназального затікання, коли слиз, що виникає з якихось причин в носовій порожнині, стікає в нижні відділи органів, що підводять повітря до легенів. Такий симптом, як правило, посилюється, як тільки хворий приймає лежаче положення. Найбільш поширеними причинами затікання виступають алергічний нежить, виділення з носа, пов’язані з неповноцінною роботою судин в слизовій оболонці, або запалення навколоносових пазух .
Кашель може також проявлятися і на тлі нервових проявів. В такому випадку він виникає найчастіше в нестандартних для людини ситуаціях (наприклад, при виступі на публіці, перед іспитом і ін.). Вживання протикашльових медикаментів при такого різновиду кашлю, як правило, виявляється абсолютно марним.
Хвороби, що викликають кашель
Рефлекторні спазми дихальних шляхів можуть бути ознакою самих різних інфекційних і неінфекційних захворювань. Сухий кашель, наприклад, може бути симптомом розвитку таких захворювань, як:
- ГРВІ та застуда;
- запалення гортані ;
- бронхіт;
- запальний процес у слизовій оболонці трахеї;
- пневмококової інфекція.
При гострих респіраторних захворюваннях сухий кашель з часом набуває мокру форму. Він триває протягом усього періоду захворювання і нерідко супроводжується характерними больовими відчуттями в грудині. При лор-хворобах кашель зазвичай дуже сухий, дратівливий, характеризується відчуттям постійного лоскотання в горлі.
При гострому бронхіті він більш гучний, мокрий і інтенсивний. При хронічній формі даного захворювання рефлекторний акт вважається основним симптомом наявної хвороби і виникає найчастіше при вдиханні прохолодного або не чистити повітря, носить приглушений характер. При трахеїті кашель аналогічний, В образуетсяВ при вдиханні холодного повітря.
При бронхопневмонії кашель теж мокрий, але тут він менш виражений. ОНВ появляетсяВ часто відразу, спільно з незначним збільшенням температури тіла. При крупозної пневмонії кашель спочатку сухий. По ходу захворювання мокрота починає відходити, це супроводжується больовими відчуттями в грудях. Хвороба такого типу протікає вкрай важко.
коли кашель стає небезпечним
Кашель стає небезпечним в тому випадку, якщо він має місце бути більше 14 днів, супроводжується постійним невеликим підвищенням температури тіла (до 372 — 374 СВ °), невмотивованим занепадом сил, млявістю, пітливістю і задишкою або болем в області грудей .У Останні ознаки із зазначених, до речі, часто є першими симптомами скупчення рідини в плевральній порожнині і свідчать про розвиток важкої хвороби бронхів.
Тривалий кашель небезпечний також і з інших причин:
- він може привести до різкого підвищення артеріального тиску.
- він може сприяти розвитку астматичних нападів;
- він може прийняти хронічну форму.
Постійний кашель нерідко супроводжується рясним виділенням гнійної мокроти зеленуватого кольору. Згодом, людині, яка страждає подібною формою прояву, стає все важче дихати, особливо в умовах вираженої фізичної активності. Через дефіцит кисню в крові, шкірний покрив поступово забарвлюється в синюшного відтінку. Все це призводить до розвитку серцевої недостатності, при якій правий шлуночок заповнює легені кров’ю, а лівий не встигає її відкачувати. Внутрішньосерцева патологія закінчується нерідко розвитком більш серйозних ускладнень, аж до набряку легенів.
Незалежно від походження кашлю, тільки своєчасне Єгови визначення, звернення до лікаря і дотримання рекомендацій можуть допомогти швидко усунути його, без наслідків .
Якщо рефлекторне явище має місце бути більше 7 днів, то в такому випадку:
- Категорично забороняється неконтрольовано вживати протимікробні препарати для лікування. При безконтрольному прийомі подібних антибіотиків може знизитися сприйнятливість патогенних мікроорганізмів до прийнятих лікарських препаратів і виникне стійкість до застосовуваної терапії.
- Не рекомендується безвилазно сидіти в приміщенні, не розуміючи, звідки з’явився кашель. Причини для цього можуть бути самими різними: всілякі інфекційні хвороби, куріння, вдихання нечистого повітря на виробництвах, захворювання носоглотки і навіть хвороби серця, і травної системи. Затяжний прояв потрібно лікувати!
Кашель сьогодні лікується не тільки застосуванням сиропів, що полегшують відходження мокроти, протикашльових засобів, муколитиков, бронхолитиков і т.п. Для його усунення використовуються різні фізіотерапевтичні процедури, а також фітотерапія і народні рецепти.
Загрузка…
Источник
