Стоматит етіологія клініка лікування

Стоматит (від грецького слова stoma (stomatos) — рот) — запалення слизової оболонки ротової порожнини.

Зазвичай стоматит розвивається в ослаблених, виснажених дітей, а також у разі травмування, опіків, хвороб органів травлення, нирок, нервової та ендокрин­ної систем, кору, дифтерії, скарлатини, гіповітамінозу. Стоматит може бути од­ним із ускладнень антибіотикотерапії.

Етіологія. Причини стоматиту різні. У дітей грудного віку його може спри­чинити дріжджеподібний грибок. Сприятливими умовами розвитку хвороби є за­лишки в ротовій порожнині дитини молока після годування. Часто розвиток сто­матиту відбувається під дією вірусу герпесу. Особливо чутливі до нього діти віком від 1 до 3 років. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, через посуд, іграшки, предмети побуту. Найчастіше діти хворіють в осінньо-зимовий період.

Клінічна картина. Слизова оболонка, особливо ясен, червоніє, набрякає, у разі дотику кровоточить. Спостерігають посилене слиновиділення, інколи збільшення шийних лімфовузлів.

Діти старшого віку скаржаться на біль під час жування, немовлята відмовля­ються від груді.

Афтозний стоматит починається го­стро. Підвищується температура тіла, погір­шується загальний стан, посилюється сли­новиділення, часом трапляється блювання. У грудних дітей утруднюється смоктання, у старших погіршується апетит. На слизовій оболонці щік, губ, м’якого піднебіння з’яв­ляються білі бляшки-афти розміром як со­чевиця, оточені червоним обідком запаленої слизової оболонки. Обідок відмежовує афти від здорової слизової оболонки. Якщо афт багато, вони зливаються.

При виразковому стоматиті запалення проникає в глибокі шари слизової оболон­ки. Хвороба уражує виснажених дітей, з гіповітамінозом, під час прорізування зубів. Підвищується температура тіла, спостеріга­нь загальне нездужання, біль та набряк лімфовузлів. Спочатку ясна червоніють, набрякають, стають болючими. З часом їхні краї біля коренів зубів нагноюються, зуби розхитуються, з’являється непри­ємний запах із рота.

Хронічний стоматит часто загострюється.

У гострого герпетичного стоматиту можливий легкий або рецидивний пере­біг. Але трапляються й тяжкі форми з високою температурою тіла та некротични­ми виразками. Вірусний стоматит виявляють у разі таких вірусних захворювань, як грип, кір, вітряна віспа, аденовірусні інфекції. У дітей дошкільного та шкіль­ного віку часто трапляється стоматит мікробного походження. Мікробний стома­тит супроводжує ангіну, гайморит, пневмонію. Недуга може бути алергійного ха­рактеру або реакцією на приймання медикаментів.

Причинами розвитку травматичного стоматиту часто стають опіки чаєм, молоком, прикушування губ, язика, щік, пошкодження слизової оболонки рота олівцем, іграшками (особливо небезпечні іграшки з нітрофарбами). А в дітей грудного віку травмування відбувається здебільшого соскою.

Алергійний стоматит, який спричиняється лікарськими засобами, перебігає за типом катарального чи катарально-геморагічного запалення. Хворі скаржаться на свербіж, біль і сухість у ротовій порожнині. Слизова оболонка набрякла, гіперемована, інколи на ній з’являються пухирці та ерозії. Спинка язика гладенька, блискуча чи вкрита нальотом.

При кандидозному стоматиті та глоситі на гіперемованій і набряклій сли­зовій оболонці з’являється білий чи сірий наліт, після його зняття можуть зали­шатися ерозії та виразки. Язик без нальоту, черво­ний, з гладенькою поверхнею через атрофію сосочків чи темно-коричневого, майже чорного кольору з гіперемованими сосочками.

Лікування. Важливо дотримувати режиму дня, вдень та перед сном виво­зити дитину на прогулянку. У період підвищення температури тіла дитина має дотримувати постільного режиму.

Дуже важливе значення має правильне харчування хворої дитини. Пропонують слизисті супи на овочевих відварах, добре протерті варені овочі, розварені каші. М’ясні страви або рибу рекомендують вживати тільки вареними та перемеленими а на млинку, у вигляді парових котлет, фрикадельок. їжа має бути теплою, а не І холодною чи гарячою, повністю вилучають солоні, кислі, солодкі страви. Бажано у давати дитині багато пити фруктових соків, киселів, відвару шипшини. Годувати малюка потрібно 3—4 рази на день і нічого не давати їстівного в проміжках між їжею. Такі перерви потрібні для того, щоб добре всмоктувалися ліки і не травму­валася слизова оболонка рота. Якщо дитина відмовляється від груді, її годують з ложечки. У тому разі, коли стоматит виник унаслідок приймання медикаментів, потрібно негайно їх відмінити. Дитині давати багато пити чаю з лимоном, соків, відвару шипшини.

При стоматиті призначають засоби, що підвищують захисні сили організму. Дитину забезпечують повноцінним харчуванням із достатнім вмістом вітамінів А, С, Р, групи В. До раціону включають моркву, суниці, чорниці, пророслу пшени­цю, гарбузи, курагу, абрикоси, шипшину, малину, горіхи, журавлину, ячмінь.

У перші 3—4 дні хвороби потрібно часто, кожні 2—3 год, полоскати рот» особливо після їди. Можна застосовувати полоскання із сирим курячим білком (білок 1 яйця на 0,5 л води), відваром нагідок лікарських, шавлії, ромашки, дубової кари. Маленьким дітям ротову порожнину необхідно зрошувати з невеликої гумової груші, нахиляючи при цьому голову дитини вниз над мискою. Малюкові 1-го року життя доцільно робити цю процедуру, повернувши голову набік. Після полоскання слизову оболонку рота змащують олійним розчином вітаміну А, шип­шиновою або обліпиховою олією.

У разі катарального стоматиту слизову оболонку рекомендують змащувати цукровим сиропом, медом або присипати цукровою пудрою кілька разів на день. Для зменшення запалення і больових відчуттів дітям старшого віку призначають полоскання ротової порожнини: відваром квіткових кошиків арніки гірської, від­варом кореневища бадану товстолистого, відваром бруньок або листя берези бо­родавчастої, настоянкою або відваром трави м’яти перцевої, відваром трави чеб­рецю звичайного,

У разі гострого стоматиту для аплікацій використовують суміш квіткових кошиків нагідок лікарських, листя евкаліпта кулястого та іммудон — 0,5 таблетки розсмоктувати 2 рази на день. Використовують аплікації декасану (декаметоксин) або капають на слизову оболонку ротової порожнини по 5—10 крапель.

Для боротьби з інфекцією в разі афтозного та виразкового стоматиту вико­ристовують примочки з настоянки бруньок тополі чорної. Прикладають їх З— 4 рази на день. Для промивання та полоскання рота готують настій квіткових ко­шиків нагідок лікарських. Ротову порожнину додатково можна полоскати білко­вою емульсією, в якій міститься фермент лізоцим, що чинить антимікробну дію. Боротьба з афтозним стоматитом полягає в лікуванні основного захворювання, а також призначенні речовин, що знищують неприємний запах із рота: полоскання ротової порожнини 2 % розчином натрію гідрокарбонату (соди) або 1 % розчином натрію хлориду (кухонної солі). Надалі добитися якомога швидшого відшарування змертвілих тканин і загоєння ранової поверхні. Для аплікацій використовують сік алое деревоподібного, сік та мазь каланхое перистого (аптечні препарати). Для прискорення процесу загоювання ран та виразок ротової порожнини застосовують аплікації обліпихової або шипшинової олії по 10 хв протягом 2 тиж.

У разі герпетинного стоматиту ротову порожнину рекомендують полоскати відваром трави герані Роберта та звіробою звичайного кілька разів на день. Вико­ристовують 0,25 % оксолінову мазь. Слизову оболонку ротової порожнини оброб­ляють противірусними засобами.

У разі хронічного афтозного стоматиту для примочок та полоскання вико­ристовують: відвар кореневища з коренем родовика лікарського; відвар кореневи­ща перстачу прямостоячого; настоянку листя подорожника великого (аптечний препарат); сальвін — 1 % спиртовий розчин трави шавлії лікарської (аптечний препарат).

Профілактика. Лікувати вогнища хронічної інфекції, особливо в ротовій порожнині, уважно стежити за станом зубів.

Переглядів: 397