Милистан сироп от кашля 100мл
Действующие вещества: амброксола гидрохлорид, карбоцистеин.
5 мл сиропа содержат амброксола гидрохлорида 15 мг, карбоцистеина 100 мг
Вспомогательные вещества: натрия метилпарагидроксибензоат (Е 219) натрия пропилпарагидроксибензоат (Е 217) глюкозы раствор 70%; сорбит (E 420) глицерин аспартам (Е 951) пропиленгликоль; трилон Б; кислота лимонная моногидрат, натрия бензоат (Е 211) натрия гидроксид краситель Понсо 4R (Е124) эссенция клубничная; вода очищенная.
Сироп.
Основные физико-химические свойства: прозрачная сиропообразная жидкость розового цвета со вкусом клубники.
Фармакологическая группа. Код АТХ. Средства, применяемые при кашле и простудных заболеваниях. Муколитические средства.
Код АТХ R05C B10.
Фармакологические.
Препарат является сбалансированной комбинацией двух медицинских ингредиентов — амброксола и карбоцистеина.
Амброксол является активным метаболитом бромгексина, но более эффективным. Нормализует патологически измененную секрецию клеток желез слизистой оболочки бронхов, способствует разжижению вязкого бронхиального секрета и облегчает отхождение за счет увеличения мукоцилиарного, изменяет соотношение серозного и слизистого компонентов мокроты. Стимулирует клетки Кларка и активизирует гидролизующие ферменты, что также приводит к снижению вязкости мокроты. Амброксол обладает секретомоторные свойства — стимулирует работу мерцательного эпителия бронхов, восстанавливает дренажную функцию мелких бронхов и бронхиол. Препарат стимулирует образование эндогенного сурфактанта, не вызывает чрезмерного образования секрета, уменьшает спастическое гиперреактивность бронхов. Кашель и объем мокроты значительно уменьшаются.
Карбоцистеин оказывает муколитическое и отхаркивающее действие за счет активации сиаловой трансферазы — фермента бокаловидных клеток слизистой оболочки бронхов. Нормализует количественное соотношение кислых и нейтральных сиаломуцинов, что способствует уменьшению вязкости бронхиального секрета. Облегчает отхождение мокроты за счет повышения мукоцилиарного, обладает антиоксидантными и пневмопротекторные свойства, что обусловлено способностью сульфгидрильных групп связывать свободные радикалы.
Фармакокинетика.
После приема амброксол практически полностью абсорбируется в пищеварительном тракте, хорошо проникает в ткани легких. Биодоступность при пероральном приеме составляет 70-80%. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через
2:00 после приема внутрь. Период полувыведения составляет 7-12 часов. Выводится с мочой (до 90%). Проникает через гематоэнцефалический барьер в грудное молоко, не накапливается.
Максимальная концентрация карбоцистеина в плазме крови и слизистой оболочке дыхательных путей достигается через 1-3 часа и сохраняется в слизистой оболочке в течение
8:00. Выводится практически полностью в виде неактивных метаболитов (неорганических сульфатов, диацетилцистина) с мочой. Лишь небольшое количество выделяется в неизмененном виде с калом. Может проникать через плацентарный барьер и накапливаться в амниотической жидкости.
Острые и хронические заболевания дыхательных путей, сопровождающихся образованием секрета, тяжело выделяется: хроническое обструктивное заболевание легких, пневмония, бронхиальная астма с тяжелым мокроты, бронхоэктатическая болезнь, респираторный дистресс-синдром, лечение осложнений после оперативных вмешательств на легких, при уходе за трахиостомою , до и после бронхоскопии. Воспалительные заболевания среднего уха и придаточных пазух носа.
Повышенная чувствительность к амброксола гидрохлорида, карбоцистеина или другим компонентам препарата, особенно к метилпарабен или пропилпарагидроксибензоат. В случае редких наследственных состояний, через которые возможна несовместимость с вспомогательными веществами препарата (см. Раздел «Особенности применения»), применение препарата противопоказано.
Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в период обострения. I триместр беременности в связи с недостаточным количеством данных о тератогенного и эмбриотоксического действия.
Повышает эффективность глюкокортикоидной и антибактериальной терапии при лечении воспалительных заболеваний верхних и нижних дыхательных путей. Но не рекомендуется применять одновременно с антибиотиками тетрациклинового ряда (за исключением доксициклина), интервал между их приемом должен составлять не менее 2:00.
Одновременное применение амброксола и средств, угнетающих кашель, может привести к чрезмерному накоплению слизи вследствие угнетения кашлевого рефлекса. Поэтому такая комбинация возможна только после тщательной оценки врачом соотношения ожидаемой пользы и возможного риска применения.
В период лечения карбоцистеином не следует применять противокашлевые средства и средства, подавляющие бронхиальную секрецию.
Продуктивный кашель — это фундаментальный механизм защиты бронхолегочной системы и как таковой подавляться не должен. Нерациональной комбинация лекарственных средств, которые модифицируют бронхиальную секрецию, со средствами, угнетающими кашель, и / или веществами, снижающими секрецию (группа атропина).
Применение муколитических агентов может привести к нарушению бронхиальной проходимости у новорожденных. У детей первого года жизни возможность очистки дыхательных путей от бронхиального секрета ограничена из-за возрастных анатомо-физиологические особенности. Любые муколитические агенты не следует применять младенцам.
Лечение необходимо пересмотреть в случае отсутствия эффекта или усиления симптомов заболевания.
Всего несколько сообщений поступило о тяжелых поражениях кожи: синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла, — совпавшие по времени с применением амброксола. В основном их можно объяснить тяжестью течения основного заболевания и / или одновременным применением другого препарата. Поэтому при появлении новых поражений кожи или слизистых оболочек следует немедленно обратиться за медицинской помощью и прекратить лечение амброксола гидрохлорид.
При нарушении бронхиальной моторики и усиленной секреции слизи (например, при таком редком заболевании, как первичная цилиарная дискинезия) препарат следует применять с осторожностью, поскольку амброксол может усиливать секрецию слизи.
Пациентам с нарушенной функцией почек или тяжелой степенью печеночной недостаточности следует принимать препарат только после консультации с врачом. При применении амброксола, как и любой действующего вещества, которая метаболизируется в печени, а затем выводится почками, происходит накопление метаболитов, образующихся в печени у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью.
Необходим тщательный врачебный контроль при выделении гнойной мокроты, высокой температуре.
Препарат следует применять с осторожностью при лечении пациентов с язвенной болезнью желудка или двенадцатиперстной кишки в анамнезе.
Препарат содержит сорбит, поэтому пациентам с редкой наследственной непереносимостью фруктозы не следует принимать этот препарат.
Препарат содержит аспартам — не применять пациентам с фенилкетонурией.
Препарат содержит глюкозу, поэтому пациенты с наследственной непереносимостью глюкозы, глюкозо-галактозы мальабсорбцией должны избегать приема препарата. С осторожностью применять пациентам с сахарным диабетом.
Лекарственное средство содержит метилпарагидроксибензоат, пропилпарагидроксибензоат, что может быть причиной аллергической реакции (удаленной во времени).
Применение в период беременности или кормления грудью.
Противопоказано в I триместре беременности. В II и III триместре беременности препарат применяют после тщательной оценки соотношения польза для матери / риск для плода (ребенка), которое определяет врач. Не рекомендуется применять в период кормления грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Исследование влияния на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами не проводились. В случае возникновения головокружения следует воздержаться от управлении автотранспортом или другими механизмами.
Дети 7-12 лет: 5 мл (1 мерная ложечка) 2-3 раза в день.
Дети 2-6 лет: 2,5 мл (1/2 мерной ложечки) 2-3 раза в день.
Препарат применяют детям в возрасте от 2 лет. Лечение детей следует проводить под наблюдением врача.
Симптомы: боль в желудке, тошнота, рвота, диарея.
Лечение: симптоматическое и поддерживающее.
Со стороны иммунной системы: реакции гиперчувствительности, включая ангионевротический отек, анафилактические реакции, анафилактический шок.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки : кожная сыпь (мелкоточечные, пятнистые, мелко-пятнистые, бляшки сливные), крапивница зуд, дерматит, тяжелые поражения кожи, в т. ч. синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла)
Со стороны нервной системы: дисгевзия (расстройство вкуса).
Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, снижение чувствительности в ротовой полости; рвота, диарея, диспепсия, изжога, боль в желудке, боль в животе, расстройства пищеварения, сухость во рту запор, слюнотечение; сухость в горле, желудочно-кишечное кровотечение.
Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения : снижение чувствительности в глотке; ринорея; одышка (как симптом реакции гиперчувствительности).
Со стороны мочевыделительной системы : дизурия.
Неврологические расстройства: головокружение, головная боль, беспокойство.
Кардиальные нарушения: сердцебиение.
Общие расстройства: общая слабость, лихорадка, реакции со стороны слизистых оболочек.
Из-за наличия в составе препарата метилпарагидроксибензоат и пропилпарагидроксибензоат могут возникнуть аллергические реакции, возможно отдаленные во времени. В случае возникновения побочных эффектов рекомендуется уменьшить дозу или отменить прием препарата.
Хранить при температуре не выше 25 ºC в оригинальной упаковке в недоступном для детей месте.
По 100 мл сиропа во флаконе. По 1 флакону вместе с мерной ложечкой на 5 мл в картонной упаковке.
Источник
Склад
діючі речовини: амброксолу гідрохлорид, карбоцистеїн;
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить амброксолу гідрохлориду – 30 мг, карбоцистеїну – 200 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, натрію метилгідроксибензоат (Е 219), натрію пропілгідроксибензоат (Е 217), магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А);
матеріал для покриття: гідроксипропілметилцелюлоза, тальк, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 6000.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, з написом «MILISTAN» на одному боці та написом «COUGH» на іншому боці.
Фармакотерапевтична група
Муколітичні засоби. Код ATХ R05C B10.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Лікарський засіб є комбінацією двох інгредієнтів – амброксолу і карбоцистеїну.
Амброксол є активним метаболітом бромгексину. Він нормалізує патологічно змінену секрецію клітин залоз слизової оболонки бронхів, сприяє розрідженню в’язкого бронхіального секрету та полегшує його відходження за рахунок збільшення мукоциліарного кліренсу, змінює співвідношення серозного та слизового компонентів мокроти. Стимулює клітини Кларка та активізує гідролізуючі ферменти, що також призводить до зниження в’язкості мокротиння. Амброксол має секретомоторні властивості – стимулює роботу миготливого епітелію бронхів, поновлює дренажну функцію дрібних бронхів та бронхіол. Препарат стимулює утворення ендогенного сурфактанта, не спричиняє надмірного утворення секрету, зменшує спастичну гіперреактивність бронхів – одного з основних факторів розвитку бронхіальної астми при алергії. Кашель та об’єм мокротиння значно зменшуються.
Карбоцистеїн проявляє муколітичну та відхаркувальну дію за рахунок активації сіалової трансферази – ферменту бокалоподібних клітин слизової оболонки бронхів. Нормалізує кількісне співвідношення кислих та нейтральних сіаломуцинів, що сприяє зменшенню в’язкості бронхіального секрету. Полегшує відходження мокротиння за рахунок підвищення мукоциліарного кліренсу, має антиоксидантні та пневмопротекторні властивості, що зумовлено здатністю сульфгідрильних груп зв’язувати вільні радикали. Також сприяє регенерації слизової оболонки, нормалізує її структуру та активізує діяльність війчастого епітелію, відновлює секрецію IgA (специфічний захист) та кількість сульфгідрильних груп компонентів слизу (неспецифічний захист).
Фармакокінетика.
Після прийому Мілістан від кашлю практично повністю абсорбується у травному тракті, добре проникає у тканини легенів. Абсолютна біодоступність при пероральному прийомі становить 70–80 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 2,5 години після прийому внутрішньо.
Період напіввиведення становить 10 годин. Виводиться, головним чином, із сечею.
Показання
Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов’язаних із порушенням бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.
Протипоказання
Гіперчутливість до амброксолу гідрохлориду, карбоцистеїну або до інших компонентів лікарського засобу, особливо до натрію метилгідроксибензоату або натрію пропілгідроксибензоату. У випадку рідкісних спадкових станів, через які можлива несумісність із допоміжними речовинами препарату (див. розділ «Особливості застосування»), застосування препарату протипоказане.
Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у період загострення. І триместр вагітності – у зв’язку з недостатньою кількістю даних щодо тератогенної та ембріотоксичної дії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Підвищує ефективність глюкокортикоїдної та антибактеріальної терапії при лікуванні запальних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів. Але не рекомендується застосовувати одночасно з антибіотиками тетрациклінового ряду (за винятком доксицикліну), інтервал між їх прийомом має становити не менше 2 годин.
Одночасне застосування амброксолу та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику від застосування.
У період лікування карбоцистеїну не слід застосовувати протикашльові засоби та засоби, що пригнічують бронхіальну секрецію.
Одночасне застосування препарату Мілістан від кашлю з теофіліном посилює дію останнього.
Наявність амброксолу у препараті Мілістан від кашлю може призвести до збільшення концентрації антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину) у бронхолегеневому секреті та мокротинні.
Особливості застосування
Продуктивний кашель – це фундаментальний механізм захисту бронхолегеневої системи і як такий пригнічуватися не повинен. Нераціональною є комбінація лікарських засобів, які модифікують бронхіальну секрецію, із засобами, що пригнічують кашель, і/або речовинами, що знижують секрецію (група атропіну).
Застосування муколітичних агентів може призвести до порушення бронхіальної прохідності у немовлят. У дітей першого року життя можливість очищення дихальних шляхів від бронхіального секрету обмежена через вікові анатомо-фізіологічні особливості. Будь-які муколітичні агенти не слід застосовувати немовлятам.
Лікування необхідно переглянути у випадку відсутності ефекту або посилення симптомів захворювання.
Надходили повідомлення про тяжкі ураження шкіри: мультиформну еритему, синдром Стівенса – Джонсона (ССД)/ токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП) – пов’язані із застосуванням амброксолу гідрохлориду. Здебільшого їх можна пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання та/або одночасним застосуванням іншого препарату. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою та припинити лікування амброксолу гідрохлоридом. Також на початковій стадії синдрому Стівенса–Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль в горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах можна застосовувати симптоматичне лікування препаратами проти кашлю і застуди.
При порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні як первинна циліарна дискінезія) препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу.
Пацієнтам із порушеною функцією нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності слід з обережністю приймати препарат тільки після консультації з лікарем. При застосуванні амброксолу, як і будь-якої діючої речовини, яка метаболізується в печінці, а потім виводиться нирками, відбувається накопичення метаболітів, які утворюються в печінці у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю.
Необхідний ретельний лікарський нагляд при виділенні гнійного мокротиння, високій температурі.
Препарат слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які мають виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки в анамнезі.
Лікарський засіб містить метилгідроксибензоат, пропілгідроксибензоат, що може бути причиною алергічної реакції (віддаленої у часі).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Протипоказано застосовувати лікарський засіб у І триместрі вагітності. У ІІ та ІІІ триместрі вагітності препарат застосовують після ретельної оцінки співвідношення користь для матері/ризик для плода (дитини), яке визначає лікар.
Не рекомендується застосовувати в період годування груддю.
Доклінічні дослідження не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дослідження впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилися. У разі виникнення запаморочення слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози
Дорослі та діти віком від 12 років ‒ по 1 таблетці 3 рази на добу.
Курс лікування становить 7–10 діб.
Діти
Застосовувати дітям віком від 12 років. Дітям до 12 років доцільно застосовувати інші лікарські форми препарату (сироп). Лікування дітей слід проводити під наглядом лікаря.
Передозування
Амброксол добре переносився після парентерального застосування у дозах до 15 мг/кг/добу та після перорального застосування до 25 мг/кг/добу. Після передозування амброксолом не спостерігалось тяжких ознак інтоксикації. Можливі симптоми: біль у шлунку, нудота, блювання, діарея, короткотерміновий неспокій.
За аналогією з доклінічними дослідженнями амброксолу надмірне передозування може призвести до гіперсалівації, позивів до блювоти, блювання та зниження артеріального тиску.
Невідкладні заходи такі, як стимулювання блювання та промивання шлунку загалом не показані і мають застосовуватись у випадку гострої інтоксикації. Лікування симптоматичне та підтримуюче.
Побічні реакції
Для оцінки частоти побічних явищ було використано таку класифікацію:
дуже часто | > 10 %; |
часто | > 1 % і < 10 %; |
нечасто | > 0,1 % і < 1 %; |
рідко | > 0,01 % і < 0,1 %; |
дуже рідко | < 0,01 %; |
частота невідома | неможливо оцінити на основі наявних даних. |
З боку імунної системи:
рідко – реакції гіперчутливості;
частота невідома – анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк і свербіж.
З боку шкіри і підшкірної клітковини:
рідко – шкірні висипи (дрібноточкові, плямисті, дрібно-плямисті, бляшки зливні), кропив’янка, свербіж, еритема, дерматит;
частота невідома – серйозні шкірні побічні реакції (у тому числі мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона/ токсичний епідермальний некроліз і гострий генералізований екзантематозний пустульоз).
З боку шлунково-кишкового тракту:
часто – нудота, зниження чутливості у ротовій порожнині;
нечасто – блювання, діарея, диспепсія, біль у шлунку, біль у животі;
дуже рідко – слинотеча;
частота невідома – сухість у роті, печія, запор, сухість у горлі, шлунково-кишкова кровотеча.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
частота невідома – зниження чутливості у глотці, ринорея, диспное (як симптом реакції гіперчутливості), сухість дихальних шляхів.
З боку сечовидільної системи: можлива дизурія.
Неврологічні розлади:
частота невідома – запаморочення, головний біль, дисгевзія (розлад смаку).
Кардіальні розлади:
частота невідома – відчуття серцебиття.
Загальні розлади:
нечасто – лихоманка, реакції з боку слизових оболонок;
частота невідома – загальна слабкість.
Через наявність у складі лікарського засобу метилгідроксибензоату та пропілгідроксибензоату можуть виникнути алергічні реакції, можливо віддалені в часі. У разі виникнення побічних ефектів рекомендується зменшити дозу або відмінити прийом препарату.
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 10 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску
Без рецепта.
Виробник
Мепро Фармасьютикалс Пріват Лімітед/ Mepro Pharmaceuticals Private Limited.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
Unit II, Q-Роад, Фазе ІV, GIDC, Вадхван, Сурендранагар, Гуджарат, 363 035, Індія/
Unit II, Q-Road, Phase IV, GIDC, Wadhwan, Surendranagar, Gujarat, 363 035, India.
Заявник
Мілі Хелскере Лімітед / Mili Healthcare Limited.
Місцезнаходження заявника
Фаірфакс Хаус 15, Фалвуд Плейс, Лондон, WC1V 6AY, Велика Британія/
Fairfax House 15, Fulwood Place, London, WC1V 6AY, Great Britain.
Важно! Данная инструкция по применению является официальной инструкцией производителя, утвержденная и предоставлена Государственным реестром лекарственных средств Украины.
Данная инструкция представлена исключительно с ознакомительной целью и не является поводом для самолечения.
Источник
