Що робити дитиною якщо стоматит

Стоматит у дітей – поширене захворювання слизових оболонок ротової порожнини, що виявляється характерною симптоматикою і розвивається в результаті проникнення хвороботворної інфекції або внаслідок алергічної реакції.З приводу причин стоматиту у дітей існує багато помилок. Найбільш поширена з них – хвороба розвивається, як ускладнення після перенесеного гострого респіраторного захворювання, грипозної інфекції.

Фахівці підкреслюють, що стоматит може виникнути як наслідок ГРВІ, але не як ускладнення хвороби, а в результаті зниження загальних захисних функцій організму.

Імунітет порожнини рота падає через постійне пересихання слизових оболонок під час інфекційного захворювання, так як відбувається зменшення виділення слини в цей період. При проникненні в пересохлу порожнину рота хвороботворної інфекції організм не може протистояти нападу і починається запальний процес.

Дитина поводиться неспокійно, часто плаче, відмовляється від їжі і навіть води, погано спить. Можливе підвищення температури тіла до високих показників.

Увага! Не можна займатися самолікуванням! Самостійно встановити діагноз неможливо. Призначити грамотну терапію повинен кваліфікований лікар-педіатр з великим досвідом роботи. Часто батьки проводять лікування стоматиту антибіотиками, які тільки погіршують ситуацію і ще більше сприяють зниженню імунітету. Призначення антибіотиків при будь-якому підйомі температури у дитини, в тому числі і при стоматиті є поширеною помилкою батьків.

Зміст:

  1. Види захворювання
  2. Причини виникнення захворювання
  3. Симптоми стоматиту у дітей
  4. Класифікація за ступенем тяжкості
  5. Поширеність захворювання
  6. Діагностика захворювання
  7. Лікування стоматиту у дітей
  8. Рекомендації для батьків
  9. Прогноз захворювання
  10. Профілактика стоматиту у дітей

Що робити дитиною якщо стоматит

Види захворювання

Видів захворювання існує багато. Найпоширеніші форми стоматиту:

  • афтозний;
  • герпетичний;
  • ангулярний.

Афтозний стоматит

Афта є локалізованою ділянкою слизової оболонки рота у вигляді вогнищ запалення невеликого розміру – ранок округлої форми, що мають яскраво-червоний ободок і жовтувато сірий наліт. Цей вид стоматиту не заразний.

Герпетичний стоматит

Герпетичний стоматит – передається від дитини до дитини через іграшки, посуд і т.д. і найчастіше виникає у дітей молодшого віку. Збудник – один з видів вірусу герпесу.

Ангулярний стоматит

У побуті цей вид захворювання називають заїди. Заїди проявляються роздратуванням різної інтенсивності в куточках рота, що, згодом, призводить до утворення хворобливих тріщин.

Якщо у дитини часто діагностується цей вид стоматиту, слід провести лабораторно-діагностичні заходи і отримати консультацію у лікаря. Найбільш частою причиною розвитку цього виду захворювання є гостра нестача в організмі дитини заліза або недостатнє його засвоєння.

Причини виникнення захворювання

Розвиток захворювання обумовлений декількома факторами.

Хвороба може розвинутися в результаті механічного пошкодження слизової оболонки:

  • при прокушуванні внутрішніх поверхонь щік, наприклад, коли дитина спить;
  • після термічних опіків, наприклад, гарячою їжею або напоєм.

Через надмірно пересушену слизову оболонку ротової порожнини, яка є сприятливим середовищем для активізації діяльності хвороботворних вірусів, розвиваються вірусні форми захворювання.

Герпетична форма викликається вірусом герпесу (перший тип), який не має нічого спільного з генітальним герпесом (другий тип). Ці два види герпесу часто помилково ототожнюють.

Причини виникнення не герпетичної форми стоматиту (афтозного) точно не встановлені. Серед провокуючих чинників називають:

  • генетичну схильність;
  • порушення імунітету;
  • психоемоційні перевантаження;
  • дефіцит поживних речовин, заліза, вітаміну В12 в організмі дитини.

У деяких випадках хвороба розвивається внаслідок харчової алергічної реакції.

Симптоми стоматиту у дітей

Загальна симптоматика, яка може спостерігатися при будь-якій формі захворювання, включає:

  • появу виразок у роті, розмір, осередки і колір яких може сильно варіюватися в залежності від виду стоматиту;
  • зміну в поведінці дитини – плаксивість, дратівливість, погіршення сну і апетиту.

Симптоми герпетичного стоматиту

Герпетичний стоматит у дітей має свою характерну симптоматику:

  • одночасна поява афт практично однакового розміру і конфігурації на слизовій оболонці рота відразу в декількох місцях;
  • хвилеподібний перебіг хвороби, що виявляється в початковому періоді висипанням хворобливих виразок, різким підвищенням температури тіла. Потім відбувається стабілізація температури і поліпшення загального стану дитини. Через кілька днів розвивається рецидив – з’являються нові висипання, і починається підйом температури;
  • припухання ясен;
  • неприємний запах з рота.

Симптоми афтозного стоматиту у дітей

За кілька днів до розвитку захворювання спостерігається характерний симптом, так званий географічний язик. Він покривається дрібними бульбашками. Через день-два настає наступний період захворювання: афти на слизовій оболонці рота і підвищення температури тіла. Дитина скаржиться на печіння в роті, відмовляється від їжі і води.

Часто крім бульбашок на язиці спостерігається наліт білого кольору.

Увага! Кількість афт на слизовій оболонці порожнини рота при афтозній формі стоматиту набагато менше, ніж при герпетичній. Зазвичай висипає максимум від однієї-двох або п’яти-шести виразок. Для герпетичної формі характерна велика кількість виразок, якими обсипаний весь рот дитини.

Загальний поширений симптом будь-якого виду стоматиту – це збільшення і болючість лімфатичних вузлів під нижньою щелепою.

Класифікація за ступенем тяжкості

Виразність симптоматики дозволяє класифікувати будь-який вид захворювання.

Прийнято розділяти такі форми хвороби:

  • легку, при якій не спостерігається інтоксикації організму і яскраво вираженої симптоматики;
  • середньоважку, при якій висипання на слизовій оболонці рота численні і загальний стан здоров’я дитини погіршується;
  • важку, при якій значно підвищена температура тіла, яскраво виражена загальна інтоксикація і діагностуються множинні висипання.

Хвороба також може мати: гостру форму, рецидивуючу і хронічну. При грамотному лікуванні ризик розвитку хронічної форми зводиться до мінімуму.

Поширеність захворювання

Існує поширеність певного виду захворювання в залежності від віку дитини.

Діти у віці 1-2 років. Найчастіше діагностується кандидозний стоматит, який може повторюватися щомісяця, і герпетичний стоматит.

Діти від шести років. Діагностується алергічний або афтозний вид стоматиту.

Бактеріальна форма стоматиту характерна і для малюків, і для школярів, так як причиною її виникнення є найчастіше механічна травма слизової оболонки рота або термічний опік, а так само порушення правил особистої гігієни та вживання в їжу немитих фруктів і овочів.

У дітей, особливо молодшого віку, слизова оболонка рота дуже ніжна і її легко травмувати. Імунна система в цей період ще тільки формується, тому не може впоратися з атаками хвороботворних організмів ззовні. Слина – відмінний фактор потужного захисту від хвороботворних агентів, однак у маленьких дітей слина ще не володіє сильними антисептичними властивостями.

Читайте также:  Стоматит может передаться при поцелуе

Діагностика захворювання

Діагноз ставиться лікарем після зовнішнього огляду дитини. Тільки лікар може ідентифікувати стоматит і визначити його тип. Існує багато запальних захворювань порожнини рота, це і глосити, і гінгівіти, і пародонтити. Кожне захворювання має свою симптоматику і свій метод терапії.

При хронічній формі захворювання виникає необхідність в додаткових лабораторно-діагностичних заходах.

Це:

  • цитологічні;
  • вірусологічні;
  • бактеріологічні;
  • імунологічні та інші дослідження.

Для лабораторних аналізів беруться мазки і зіскрібки зі слизової оболонки і кров.

Якщо у дитини діагностується хронічний кандидозний стоматит, необхідно провести лабораторне дослідження крові на глюкозу і відвідати дитячого ендокринолога.

При наполегливому хронічному афтозному стоматиті необхідна консультація у досвідченого дитячого гастроентеролога, алерголога та імунолога. У таких випадках лікарі призначають додаткові дослідження:

  • аналіз калу на яйця глист;
  • аналізи на дисбактеріоз;
  • ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Лікування стоматиту у дітей

Лікування герпетичного стоматиту

Основний спосіб лікування стоматиту у дитини – прийом спеціальних противірусних препаратів (ацикловір, віферон в свічках, віферон-мазь). В основі хвороби лежить вірус герпесу, від якого не можна позбутися назавжди, але можна за допомогою грамотно спланованого лікування придушити його активність. Також рекомендовані імуностимулятори, тому що ослаблений імунітет дає хворобі прогресувати.

Особлива увага приділяється антисептичним полосканням. Місцево необхідно позбавлятися від вірусу, знімати запальну реакцію і усувати хворобливі відчуття. Анестетики допомагають зменшити хворобливі прояви, відновити апетит і підвищити настрій малюка. Використовуйте анестетики у вигляді спрею. Багато стоматологів рекомендують полоскати рот хлоргексидином.

Але є і комбіновані антисептики, які не тільки знищують віруси, а й знеболюють. Добре, коли подібні засоби мають ще і протизапальний ефект, а не тільки антисептичний. Якщо у дитини зі стоматитом сильно підвищується температура тіла, обов’язково давайте дитині жарознижуючі засоби. На тлі гіпертермії в дитячому віці можуть в будь-який момент початися судоми.

Під час хвороби дитині необхідний напівпостільний режим. Відмовтеся від прогулянок і рухливих ігор. Пам’ятайте про те, що стоматит – інфекційне захворювання, яке відрізняється високою контагіозністю (може передаватися оточуючим, особливо ослабленим дітям і людям похилого віку). Виділіть хворій дитині окремий рушник, столові прилади, постарайтеся зменшити її контакти з іншими членами сім’ї.

При рецидивуючому перебігу герпетичного стоматиту необхідно звернутися до імунолога. Призначаються серйозні імуномодулятори, які підвищують захисні сили організму і активізують противірусну активність. Не займайтеся самолікуванням і ніколи не давайте дітям препарати без погодження з педіатром. Ви не можете знати, як організм малюка відреагує на той чи інший засіб. При будь-якому стоматиті рекомендується давати дитині вітамінні препарати, які повинен призначати дитячий лікар.

Лікування афтозного стоматиту у дітей

Лікування афтозного стоматиту призначає лікар. При цьому обов’язково враховують причини розвитку хвороби. Якщо афти з’явилися в результаті травмування слизової об гострі краї каріозних дефектів, то необхідно обов’язково вилікувати карієс, відшліфувати зуби. Місцево афти можна обробляти анестетиками, протизапальними препаратами. Оздоровити стан порожнини рота дозволять зубні пасти з ферментами, вітамінами і мікроелементами. Їх можна використовувати протягом декількох місяців для досягнення місцевого імуностимулюючого ефекту. При підозрі на алергію виключіть з раціону малюка продукти, які найчастіше викликають загострення алергічної реакції (полуниця, цитрусові, шоколад).

При афтозному стоматиті у дітей нерідко виявляють стафілокок. Цей мікроб живе в зубному камені, всередині каріозних порожнин. Тому дитину обов’язково покажіть стоматолоу, який професійно проведе санацію порожнини рота, усуне всі наявні зубні відкладення, залікує каріозні дефекти.

Рекомендації для батьків

Необхідно негайно звернутися до лікаря-педіатра:

  • в разі відмови дитини про їжі і утрудненні при ковтанні;
  • при підвищеній температурі тіла;
  • при погіршенні сну;
  • при підвищеній дратівливості, плаксивості і будь-які зміни в поведінці;
  • в разі виявлення виразок і нальоту в роті.

Терапія стоматиту у дітей здійснюється тільки після зовнішнього огляду дитини лікарем і збору анамнезу. Підбір лікування залежить про форми захворювання. Самолікування неприпустимо і тільки погіршить ситуацію.

Для того щоб одужання настало швидше, необхідно:

  • дотримуватися щадної дієти – виключити тверді продукти харчування, які сприяють подразнення виразок і загострення запального процесу в порожнині рота, не давати дитині кислі і гострі страви і дуже гарячу їжу і напої;
  • проводити ретельну гігієну порожнини рота – щодня полоскати рот антисептичним засобами, призначеними лікарем і проводити обережну очищення зубів і мови за допомогою зубної щітки з м’якою щетиною;
  • при підйомі температури тіла до високих показників давати жарознижуючі засоби.

Як дієвий засіб для полоскання ротової порожнини застосовують: хлоргексидин, фурацилін, відвари ромашки та календули. Існують так само аптечні антисептичні аерозолі, які призначаються лікарем. Але одних засобів для полоскання буває найчастіше недостатньо. Необхідні комплексні лікувальні заходи для виключення повторення рецидивів.

Увага! Аерозолі не можна використовувати стосовно дітям до року. Для маленьких дітей рекомендують гелі, що знімають свербіж, їх також застосовують при прорізуванні перших зубів у малюків.

Слід звернути увагу батьків на те, що якщо дитина носить брекет-системи і часто хворіє стоматитом, необхідно відвідати дитячого стоматолога і вирішити це питання.

Прогноз захворювання

При чіткому дотриманні батьками призначень лікаря симптоматика захворювання зникає через 10-15 днів після початку захворювання. Це стосується будь-якого виду стоматиту. Не потрібно переривати лікування при першому ж поліпшенні загального стану дитини. Лікувальні заходи повинні бути доведені до кінця.

Профілактика стоматиту у дітей

Профілактичні заходи стоматиту у дітей не уявляють труднощей і вимагають тільки дисциплінованості батьків. Необхідно стежити за тим, щоб дитина не травмувала порожнину рота. З самого раннього віку потрібно привчати дитину правильному і постійному гігієнічному догляду за порожниною рота. Знижують ризик розвитку захворювання у дітей до року життя нескладні маніпуляції: регулярна дезінфекція сосок, пляшечок для годування, іграшок. Мати, що годує, повинна робити ретельну обробку грудних залоз перед кожним годуванням, не облизувати соски і ложки дитини.

З моменту прорізування перших зубів у малюка батьки зобов’язані регулярно проходити огляди у дитячого стоматолога. Чищення зубів повинно проводитися тільки спеціально призначеними для дітей зубними пастами, які розроблені з метою підвищення місцевого імунітету.

Читайте также:  Лучшее средство от стоматита в горле

Якщо дитина носить брикети, слід дотримуватися особливих профілактичні заходи, використовувати сучасні засоби для очищення – іррігатори.

До загальних профілактичних заходів відносять своєчасне лікування будь-яких гострих і хронічних захворювань у дитини і терапію супутньої патології.

Источник

Стоматит у детей – достаточно распространенное заболевание, определяемое как гетерогенная группа болезней различной этиологии. В раннем возрасте стоматит у ребенка может быть обусловлен как инфекционными причинами, связанными с несовершенством иммунной системы, так и воспалительными процессами, провоцируемыми травмами слизистой рта из-за стремления пробовать окружающие предметы «на вкус», исследовать их губами, языком. Стоматит у детей чаще всего развивается остро, в отличие от взрослых – с сопутствующей интоксикацией организма. Лечение стоматита у детей зависит прежде всего от причины, фактора, вызвавшего заболевание, и учитывает особенности детского возраста.

Детский стоматит: классификация заболевания по этиологии

Стоматиты детского возраста имеют определенную периодизацию в зависимости от инфекционного агента и причины заболевания. Разумеется, в любом возрастном периоде могут возникать все разновидности стоматитов, однако существуют и закономерности.

Грибковый или кандидозный стоматит развивается у малышей до трех лет, это так называемая молочница полости рта. В возрасте от одного года до трех с высокой частотой отмечаются герпетические виды стоматита при снижении специфического иммунитета и инфицировании, а также образование афт Бернара на небе.

Причиной возникновения афтозного стоматита становится травмирование слизистой неба при неудовлетворенном сосательном рефлексе, когда пустышки заменяются пальцем, может также развиваться из-за длительного контакта с соской или пустышкой из грубой резины, металлической ложкой. Травмированная область слизистой заселяется патогенной микрофлорой, способствуя развитию длительного специфического воспалительного процесса.

Що робити дитиною якщо стоматит

Фото: Maxx-Studio/Shutterstock.com

В школьном возрасте афтозный стоматит Бернара чаще поражает внутреннюю сторону нижней губы и может быть спровоцирован аллергическими реакциями, травмами при нахождении во рту ручки, карандашей, пальцев, снижением иммунитета, специфическими реакциями на зубную пасту или грубую пищу. Для данного возрастного периода также характерны аллергические виды стоматитов.

Выделяются также механический (полученный в результате травмы) стоматит, не сопровождающийся бактериальным воспалением, химический вид стоматита, возникающий вследствие ожога слизистой при агрессивном воздействии жидкостей (щелочей, кислот и т. п.) и физический стоматит, развивающийся из-за излишне горячей, холодной, острой пищи или напитков.

Повышенная частота развития стоматитов слизистой у детей обусловлена несколькими факторами:

  • слизистая поверхность ротовой полости настолько тонкая, что легко поддается травмированию;
  • рефлекторное стремление все «тянуть в рот» и сосательный рефлекс способствуют как заселению ротовой полости патогенными агентами, так и частыми травмами эпителия – ссадинами, царапинами, ожогами;
  • иммунная система в детском возрасте отличается недостаточной зрелостью;
  • асептические свойства слюнной жидкости, свойственные взрослым, не развиты по причине нехватки специфических ферментов.

Все эти причины приводят к развитию воспалительных процессов на слизистой рта, причем могут встречаться даже стоматиты смешанной этиологии – например, бактериальной и грибковой. Стоматит у детей может протекать остро или иметь хроническую форму с рецидивами, выражаться в легком воспалительном процессе или поражать всю полость рта, вызывая тяжелую интоксикацию организма. При выявлении стоматита у детей лечение основывается на определении причины возникновения воспаления и клинической картине заболевания.

Що робити дитиною якщо стоматит

Фото: The Sun photo/Shutterstock.com

Симптомы и лечение грибкового стоматита у детей

Стоматит у детей, вызываемый грибком рода candida, иначе называют кандидозом ротовой полости или молочницей. Он может развиваться при инфицировании в процессе прохождения младенцем родовых путей матери, или возникать как следствие поражения грибком материнских сосков при грудном вскармливании, несоблюдении правил гигиены. Наблюдается у недоношенных детей, а также после курсов антибиотикотерапии, вызывающих снижение специфического иммунитета.
К симптомам и характерным признакам стоматита грибковой этиологии относят:

  • за редким исключением – отсутствие повышения температуры тела у ребенка;
  • наличие творожистого налета белого, сероватого цвета на слизистой поверхности рта;
  • легкое удаление налета не вызывает беспокойства, на пораженных участках под налетом отмечается гиперемия (покраснение), возможна незначительная кровоточивость слизистой;
  • лимфоузлы соответствуют нормальным размерам, не болезненны при пальпации;
  • первичная локализация воспалений очаговая, с последующим поражением всей слизистой;
  • кандидоз доставляет значительный дискомфорт ребенку: жжение, зуд, сухость, что сопровождается снижением аппетита, беспокойством, нарушением сна.

Кандидоз полости рта: чем лечить стоматит у ребенка?

Если диагностирован неосложненный кандидозный стоматит у детей, лечение назначают местное. Системные препараты противогрибкового действия (назначение Дифлюкана, Клотримазола, Флюконазола) показаны детям старшего возраста или при тяжелых, длительных формах кандидоза, не поддающегося местной терапии.

В основе лечения – изменение кислотно-щелочного баланса полости рта и обработка антигрибковыми и антисептическими препаратами. Грибок кандида предпочитает высокую кислотность, и повышение показателей щелочной среды в большинстве случаев успешно помогает организму справляться с инфекцией на начальном этапе.

К методам местной терапии относят:

  • обработку полости рта раствором натрия карбоната (пищевой соды): полоскание, протирание марлей, смоченной в растворе (1 столовая ложка на стакан кипяченой воды) с частотой от 3 до 6 раз в день, после каждой еды;
  • обработку и полоскание раствором «Синька», 2%-ной борной кислотой, раствором буры в глицерине;
  • применение местных противогрибковых средств – кремы, мази для полости рта (Клотримазол, Пимафуцин, Нистатин, Кандид). Лечение проводится в соответствии с назначениями врача: препараты сильнодействующие, при несоблюдении назначения или прерывании курса могут вызывать как побочные эффекты, так и формирование резистентности микроорганизмов к действующему веществу, что значительно осложняет дальнейшее лечение.

У здорового ребенка с хорошим иммунитетом и отсутствием сопутствующих факторов развития кандидоза лечение ограничивается местными средствами, чаще всего достаточно обработки полости рта раствором соды пищевой. При наличии грибкового поражения у малыша на грудном вскармливании необходима терапевтическая или профилактическая антигрибковая обработка ареол груди матери, иначе возможно повторное заражение ребенка при распространении кандидоза на область сосков (или его первичном наличии).

Помимо назначения препаратов от стоматита у детей также рекомендуется поддерживающая терапия, направленная на повышение сопротивляемости организма: назначаются витамины, могут использоваться медикаменты для повышения локального иммунитета (Имудон для рассасывания и т. д.).

Читайте также:  Заболевания крови и стоматит

Лечение кандидоза полости рта также включает специфическую противогрибковую и антитравмирующую диету: исключается грубая, острая, соленая, горячая и холодная пища для снижения воспаления и травмирования слизистой рта, а также кислые продукты (овощи, фрукты, ягоды, блюда), сладости и высокоуглеводная пища и напитки, так как они создают благоприятную среду для размножения грибка.

Герпетический стоматит у детей: лечение и профилактика

Герпетическое поражение полости рта возникает при наличии вируса герпеса человека в организме и снижении общего иммунитета. Период наибольшей частоты данного заболевания – от 1 до 3 лет – обусловлен ослаблением иммунитета, полученного от матери. Впервые встречаясь с герпетической инфекцией, детский организм может реагировать острым стоматитом, сопровождающимся высокой температурой и признаками выраженной интоксикации организма.

Герпетический стоматит необходимо дифференцировать при диагностике от иных проявлений вирусных заболеваний, характерных для детского возраста и сопровождающихся поражением слизистой рта (корь, скарлатина, ветрянка).

Що робити дитиною якщо стоматит

Фото: vitec/Shutterstock.com

Симптомы герпетического стоматита

Герпетический стоматит имеет достаточно яркую клиническую картину со следующими проявлениями:

  • появление областей гиперемии, сменяющейся образованием пузырьков с прозрачным или белесым содержимым, с красной окантовкой. При развитии заболевания пузырьковые образования могут распространяться на внешнюю поверхность губ, носогубный треугольник, носовые ходы, впоследствии пузырьки лопаются с изъязвлением слизистой;
  • появление пузырьков совпадает с началом повышения температуры тела до фебрильных показателей, плохо поддающейся воздействию жаропонижающих препаратов.
  • увеличение локальных лимфоузлов (челюстных, шейной группы);
  • общая интоксикация организма, проявляющаяся в тошноте, рвоте, головных болях, нарушениях сна и т. п.;
  • отсутствие аппетита вследствие болезненных ощущений во рту.

Герпетический стоматит, протекающий в легкой форме, сопровождается незначительным количеством высыпаний (до 6-7), отсутствием признаков воспаления в лимфатических узлах, гипертермией в субфебрильных показателях (до 38°С), при применении жаропонижающих средств температура тела падает.

Терапия при герпетическом стоматите у детей

Несмотря на достаточно привычный вирус герпеса, герпетический стоматит в тяжелой форме может потребовать госпитализации из-за высокой интоксикации организма и опасности системного распространения герпеса в организме. Легкая и средняя формы заболевания, признаки которых описаны выше, не требуют помещения в стационар. Для терапии назначают симптоматическое, противовирусное лечение и сопутствующие мероприятия:

  • первичная обработка полости рта может осуществляться 3%-ным раствором перекиси водорода, фурацилина. В дальнейшем рекомендуется использовать отвары лекарственных трав при отсутствии аллергических реакций (ромашка, шалфей, готовые сборы Эвкаром, Ингафитол);
  • в качестве антисептических, обеззараживающих средств применяют в зависимости от возраста ребенка раствор Люголя, Мирамистин, Хлоргексидин, Ротокан и т. п.;
  • так как герпетический стоматит вызывает значительные болевые ощущения, назначают анестетики, местные обезболивающие препараты, часто комбинированного действия (антисептик+анестетик): Гексорал, Стоматидин, Мундизал-гель и т. п. При недоступности возможно самостоятельное смешение растворов с Новокаином (0,5%-ный раствор, 2 мл на 100 мл воды);
  • используются препараты специфического противогерпетического действия (Ацикловир, Зовиракс в виде мазей) и общие противовирусные препараты (Осколиновая мазь, Бонафтон);
  • при остром течении, тяжелой стадии, частых рецидивах возможно применение антигерпесных препаратов системного действия по назначению врача;
  • для ускорения регенерации тканей и заживления изъязвлений слизистой используют масляный раствор витамина А, бальзам Шостаковсткого, масла косточек облепихи, шиповника, препараты прополиса и т. п.

В процессе терапии необходимо соблюдать щадящую диету, ограничивающую острые, кислые продукты, грубую пищу, горячие и холодные блюда.
В течение заболевания в качестве профилактики заражения остальных членов семьи у ребенка должна быть своя посуда, средства гигиены.
Отсутствие лечения даже легких форм и несоблюдение назначений врача опасно рецидивами заболевания, как в виде стоматита, так и в других формах, например, герпетического конъюнктивита.

Причины и лечение афтозного стоматита у детей

Афтозный стоматит характерен для детей от года и старше. В соответствии с исследованиями, афтозный стоматит у детей и взрослых встречается с частотой до 4 случаев на 10 человек. Точная этиология заболевания неизвестна, однако существует множество факторов, способствующих образованию афтозных язв в полости рта.
Язвенные дефекты могут быть единичными и множественными, располагаться на всех участках слизистой полости рта. Так называемый «географический язык» также относится к афтозному виду стоматитов аллергической этиологии.

Що робити дитиною якщо стоматит

Географический язык. Фото: Angel Simon/Shutterstock.com

Что может стать причиной развития афтозного стоматита? Выделяют роль травм слизистой рта, аллергии на пищевые продукты и глютен, роль наследственной предрасположенности к афтозным язвам, витаминные, минеральные дефициты, факторы соматических заболеваний, в частности, болезней желудочно-кишечного тракта и кровеносной системы, общие иммунодефицитные состояния.

Чем лечить стоматит у ребенка, как проводить профилактику афтозных стоматитов?

Данная форма стоматита требует выявления причины развития заболевания и соответствующей терапии. В качестве общего направления лечения можно выделить только местную обработку противовоспалительными и антисептическими препаратами, причем подбор препарата зависит от реакции организма пациента. Возможно назначение таких растворов для обработки полости рта, как Йодинол, Мирамистин, раствор Люголя, Гексорал, Ротокан, бальзам Шостаковского и т. п.
Однако помимо симптоматического лечения необходимо выявить природу заболевания. Часто требуются консультации стоматолога, аллерголога, гастроэнтеролога. Медикаменты назначаются в соответствии с этиологией, симптоматики и стадии заболевания и могут включать в себя группы препаратов-антигистаминов для снятия симптомов аллергии, средства для лечения заболеваний желудка, кишечника, иммуно- и витаминотерапию, гигиену полости рта у стоматолога и гигиениста и т. д.
В методы лечения также могут входит физиопроцедуры, возможно назначение электро- и фонофореза, лазеротерапии в зависимости от стадии заболевания и возраста ребенка.
К мерам профилактики относят следующие:

  • регулярную гигиену полости рта, полоскания, применение зубной нити для снижения вероятности присоединения бактериального воспаления;
  • коррекию рацина питания. Некоторые продукты способствуют раздражению слизистой ротовой полости. При частых рецидивах рекомендуется исключение из меню таких продуктов, как молоко, сыры, помидоры и томатная паста, кислые ягоды, фрукты, соки, шоколад и какао в любом виде. Снижают количество острых и соленых блюд, а также грубой пищи: чипсов, сухариков, крекеров, способных травмировать поверхность слизистой рта;
  • подбор зубной пасты, не содержащей лаурилсульфата натрия, помогает избежать излишнего иссушения слизистой.

Источник