Виразково некротичний стоматит венсана

Що таке Виразково-некротичний стоматит Венсана — Виразково-некротичний стоматит Венсана (Stomatitis ulceronecroticans Vincenti) — інфекційне захворювання, що викликається веретеноподібної паличкою і спірохети (Боррель) Венсана. У світовій літературі він описаний піднаступними назвами: виразковий стоматит, виразково-некротичний стоматит, виразково-мембранозний стоматит, фузоспірохетозний стоматит, «окопний рот», ангіна Боткіна — Симановского — Плаута — Венсана та ін
При ураженні ясен захворювання визначається як гінгівітВенсана, при одночасному ураженні ясен і інших ділянок слизової оболонки — стоматит, при залученні в процес піднебінних мигдалин — ангіна Венсана.
Що провокує Виразково-некротичний стоматит Венсана:
Збудники виразково-некротичногогінгівостоматіти Венсана відносяться до резидентної флори порожнини рота і виявляються в невеликій кількості в нормі у всіх людей, що мають зуби, особливо в ясенній жолобки. При поганому догляді та несанірованнимі порожнини рота, особливо при пародонтитах, кількість їх різкозбільшується.
Фузобактеріі і Боррель Венсана відносяться до умовно-патогенних мікроорганізмів. Вирішальну роль у виникненні захворювання грає, як правило, зниження опірності організму до інфекцій. Воно виникає особливо часто при загальному охолодженні,внаслідок загального захворювання, перевтоми, стресу, недостатнього харчування (наприклад, у воєнний час).
Сприяючим чинником служить також порушення цілісності слизової оболонки, що створює умови для інвазії мікроорганізмів. Так буває при травмах,частіше хронічних, наприклад гострими краями зубів, при утрудненому прорізуванні третіх молярів. Прорив епітеліального бар’єру має місце також при пародонтиті. Виразково-некротичний стоматит Венсана виникає частіше при недбалому гігієнічному догляді за порожниною рота натлі наявних раніше запальних процесів ясен, при відкладенні над-і поддесневого каменю, який перешкоджає нормальному процесу десквамації епітелію, дратує ясна і, закриваючи вхід в пародонтальні кишені, створює сприятливі умови для розвиткуанаеробної інфекції.
Виразково-некротичний стоматит Венсана може виникнути як ускладнення вірусних інфекцій (грипозний, герпетичний стоматит), ерозивних алергічних стоматитів, багатоформна еритема, деяких важких загальних захворювань -лейкозу, агранулоцитозу, інфекційного мононуклеозу, приєднується при отруєннях солями важких металів, скорбут. Ракові виразки і сіфіліди у роті іноді також ускладнюються фузоспірохетозом.
Симптоми Виразково-некротичного стоматиту Венсана:
За характером перебігу захворювання виділяють гострий, підгострий, хронічний виразково-некротичний стоматит і рецидив.
За ступенем тяжкості перебігу — Легку, середню і важку форми.
На початку захворювання з’являється слабкість,головний біль, підвищується температура тіла, ломота в суглобах. Турбує кровоточивість ясен, відчуття печіння і сухості слизової оболонки. Цей період може тривати від декількох годин до декількох днів, залежно від форми перебігу захворювання.
У мірупрогресування стоматиту посилюється загальна слабкість, підвищується температура тіла, посилюється головний біль, знижується працездатність.
Різко посилюються болі в порожнині рота від найменшого дотику, мова під час розмови малорухливий. Прийом їжі ічистка зубів стають практично неможливі. Підвищується слиновиділення, з’являється сильний гнильний запах з рота. При локалізації запального процесу в області зуба мудрості виникає обмежене відкривання рота (тризм).
Найчастіше виразка слизової оболонки починається з ясен, з ділянок де присутні місцеві дратівливі чинники: зубний камінь, зруйновані зуби, зубні коронки, що травмують ясна. Поступово виразка поширюється на сусідні ділянки слизової оболонки.
При виразково-некротичним стоматиті ясна набряклі, розпушені, почервонілі, різко болючі, кровоточать від легкого дотику. Спочатку некроз вражає верхівки міжзубних сосочків, а потім поширюється на всю ясна. З часом ясна покриваєтьсянекротичними масами біло-сірого, сіро-бурого або сірого кольору.
Для легкої форми виразково-некротичного стоматиту характерно обмежене поширення процесу. Найчастіше некротизуються тільки верхівки міжзубних сосочків у певної групизубів. Загальне самопочуття істотно не змінюється. Працездатність, як правило, не порушена.
При важкому перебігу cтоматіта Венсана температура тіла підвищується до 385-40 ° С. Різко погіршується загальне самопочуття.
Виразки поширюються назначній ділянці слизової оболонки, в глибину виразки можуть досягати м’язової тканини, сухожиль, кістки. При такому перебігу захворювання розвивається остеомієліт (розплавлення кістки) ураженої ділянки щелепної кістки.
При поширенні виразково-некротичного вогнища на небо і мигдалини стоматит носить назву ангіни Симановского-Плаута-Венсана.
Гострий виразково-некротичний стоматит при недостатньому лікуванні може рецидивувати і переходити в хронічну форму. Цей перехід частішеспостерігається на тлі хронічної соматичної патології, а також, при несанірованнимі ротової порожнини.
Хворіють переважно особи молодого віку (17 — 30 років), в основному чоловіки. Захворювання починається частіше восени і навесні, максимум нових випадків припадає нажовтень — грудень.
З’являються болі в порожнині рота, особливо при прийомі їжі, кровоточивість ясен, посилене слиновиділення, гнильний запах з рота, загальна слабкість. Хворий зазвичай блідий через сильної інтоксикації. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені,ущільнені і болючі при пальпації, зберігають рухливість.
Процес, як правило, починається на яснах і проявляється у вигляді вогнищ некрозу ясенного краю і ясенних сосочків. Потім некроз може переходити на інші ділянки слизової оболонки. Частіше і найсильнішестраждає область у нижніх третіх молярів, де некроз швидко поширюється на слизову оболонку щоки і ретромолярную область, нерідко викликаючи тризм і болю при ковтанні. В окремих випадках запалення призводить до вираженої асиметрії особи за рахунок набряку навколишніхтканин. У більш важких випадках некротичні ураження виникають на бічних поверхнях і спинці мови, на твердому і м’якому небі. Вони мають м’які нерівні краї, товстий смердючий некротичний наліт сірувато-зеленого кольору, після видалення якого видно пухке,сильно кровоточить дно. Навколишні тканини набряклі, різко гіперемована. Ущільнення в підставі і навколо виразок немає.
На твердому піднебінні процес швидко призводить до некрозу всіх шарів слизової оболонки і оголення кістки. Ізольовані поразки зіву (ангіна Венсана), якправило, бувають односторонніми і в практиці стоматолога зустрічаються рідко.
Загальний стан хворого при гострому процесі, як правило, погіршується: температура тіла в перші 2 — 3 дні підвищується до 375 — 38 ° С, але може залишатися нормальною, турбує головний біль.Поганий сон, труднощі при прийомі їжі, інтоксикація послаблюють хворого. Виникає схильність до непритомності В гемограмі виражені зміни можуть бути відсутні, але нерідко спостерігаються невеликий лейкоцитоз, зсув формули вліво, помірне підвищення ШОЕ; у важкихвипадках — токсигенних зернистість нейтрофілів.
Хронічна форма цього захворювання зазвичай розвивається при недбалому лікуванні або його відсутності, але може виникнути і первинно, без попереднього гострого процесу.
Діагностика Виразково-некротичногостоматиту Венсана:
Діагноз ангіни Венсана ставлять на підставі клінічної картини і виявлення фузоспіріллярного симбіозу.
Дослідження біоптатів з країв виразок виявляє дві зони: поверхневу — некротичну і глибоку — запальну. Вповерхневих шарах некрозу флора багата і різноманітна (коки, палички, фузобактеріі, спірохети тощо), в більш глибокому шарі, прилеглому до живих тканин, різко переважають фузоспірохети. Підлягають тканини знаходяться в стані гострого запалення. Усередині живої тканинивиявляються тільки спірохети.
Цитологічна картина зіскрібків з виразок при виразково-некротичним стоматиті Венсана відповідає неспецифічному запального процесу.
Диференціальна діагностика. У першу чергу необхідно виключитиВІЛ-інфекцію. Крім того, виразково-некротичний стоматит Венсана диференціюють від виразкових уражень при захворюваннях крові (лейкози, агранулоцитоз, інфекційний мононуклеоз), отруєнні ртуттю, скорбут. В некротичних виразках при цих захворюваннях такожвиявляються фузоспірохети у великих кількостях. Висипання при вторинному сифілісі в порожнині рота можуть вдруге ускладнюватися стоматитом Венсана. Щоб уникнути можливих помилок, у всіх випадках виразкового гінгівіту і стоматиту слід ретельно зібрати анамнез,враховуючи не тільки місцеві, а й загальні клінічні прояви, зробити загальний клінічний аналіз крові, аналіз на ВІЛ-інфекцію, реакцію Вассермана, а при виявленні контакту з ртуттю — аналіз сечі на вміст ртуті. Як вказувалося вище, фузоспірохетозом може ускладнюватиперебіг інших виразок (наприклад, розпадається раку слизової оболонки рота). Тому велике значення в диференціальній діагностиці набуває цитологічний метод дослідження.
Лікування Виразково-некротичного стоматиту Венсана:
Важливою умовоюуспішного лікування є ретельна санація порожнини рота. Після знеболювання видаляють розпад некротизованих тканин, зубні відкладення. Швидкому лікуванню сприяє застосування антибіотиків широкого спектра дії. Необхідно часте (4 — 5 разів на день) полоскання антисептичними розчинами (005 — 01% розчин хлоргексидину, 1 — 2% розчин перекису водню). Хороший ефект досягається застосуванням трихопола по 05 г 2 рази на добу протягом 5 — 7 днів. Для придушення мікробної сенсибілізації проводять антигістамінну терапію (фенкарол, тавегіл або супрастин). Призначають також вітамін С (до 15 г на добу). Місцево застосовують ферментні препарати для лізису некротичного нальоту, а потім кератопластіческіе мазі (солкосерил, метілураціловую). При локалізації процесу в глотці закопують розчин інтерферону. Прогноз при своєчасному та адекватному лікуванні сприятливий. У гострій стадії, пов’язаної з утрудненим прорізуванням третіх молярів, не рекомендується проводити хірургічні маніпуляції. При правильному лікуванні епітелізація відбувається при гострому процесі через 3 — 6 днів, при хронічному — трохи повільніше. Важкі випадки виразково-некротичного стоматиту Венсана, особливо рецидивуючі, коли лікування проводиться несвоєчасно або неправильно, призводять до незворотних змін: резорбції кістки, осідання (ретракції) ясна, важким формам пародонтиту. Після лікування ясенні сосочки можуть зникнути, створюються умови для затримки їжі, прогресування пародонтиту. На інших ділянках слизової оболонки, крім ясна, при лікуванні тканини зазвичай відновлюються, лише після глибоких і великих виразок залишаються рубці.
Лікування симптоматичних виразково-некротичних стоматитів при захворюваннях крові, скорбут, ртутному отруєнні полягає, в основному, в загальному впливі на організм.
Особи, які перенесли стоматит Венсана, повинні перебувати на диспансерному спостереженні не менше 1 року, причому перший огляд проводиться через 1 — 2 міс.
Прогноз ангіни та стоматиту Венсана сприятливий, хоча в деяких випадках, при відсутності раціональної терапії, хвороба затягується і може тривати кілька місяців. Можливі рецидиви.
Профілактика Виразково-некротичного стоматиту Венсана:
Для профілактики фузоспіріллеза рекомендується регулярно проводити санацію порожнини рота, дотримуватися правил гігієни порожнини рота, особливо під час інфекційних захворювань, що знижують імунітет, а також при лікуванні препаратами вісмуту.

Источник

Виразково-некротичний стоматит Венсана спричинюється симбіозом веретеноподібної палички (Bacillus fusiformis) і спірохети Венсана (Borellia vinceni). У звичайних умовах ці мікроби є сапрофітами, але в разі зниження реактивності організму й слизової оболонки порожнини рота вони набувають агресивних властивостей. Розвитку захворювання сприяють несприятливі умови в ЩЛД, переохолодження, стреси, травми, загальні захворювання організму, імунодефіцити, інтоксикації, ін. Має сезонний характер (весна й осінь).

Виразково-некротичний стоматит Венсана починається з характерних для інфекційного захворювання симптомів: підвищення температури тіла, тяжкість у голові, млявість, ломота в суглобах, сухість у роті, зниження працездатності.

Спочатку розвиваються катаральні явища – слизова оболонка порожнини рота гіперемується. З часом процес стає виразковим – на яснах та різних ділянках слизової оболонки з’являються поодинокі або множинні виразки з нерівними м’якими краями. Вони вкриті сіруватим нальотом і мають гнилісний запах. Виразки найчастіше локалізуються в ділянці щік, у ретромолярному просторі, на язику, слизовій оболонці губ.У цей час загальний стан погіршується, хворі відзначають біль під час розмови, кровоточивість ясен, посилення слиновиділення.

Проводять місцеве знеболення 5-10% р-ном анестезину в олії, лідокаїном в аерозолі, а також провідникове знеболення 1 % р-ном новокаїну. Для обробки уражених ділянок використовують 1-2% р-н перекису водню, р-н калію перманганату (1:5000), р-н хлораміну (0,25-1 %), р-н хлоргексидину (0,06 %), р-н цитралю (0,01 %), р-н прополісу (25 кр. на склянку води). Некротизовану тканину видаляють за допомогою ферментів трипсину, хімотрипсину, рибонуклеази. У жодному разі не слід одночасно призначати ферменти й окислювачі. Виразки обробляють біо- пароксом (фузафунгін), мікроцидом, 4 % спиртовим р-ном прополісу, 1 % р-ном галаскорбіну, солкосерилом, олією обліпихи, ін.

Загальне лікування базується на сучасних антибактеріальних засобах, які згубно впливають на анаеробні мікроорганізми. Ефективні метронідазол по 0,25-0,5 г 2-3 рази на день усередину протягом 7-10 днів, амоксиклав (625 мг 2 рази на день протягом 5-7 днів) у поєднанні з метронідазолом (500 мг 3 рази на добу) усередину, кларитроміцин (500 мг, надалі – 250 мг) усередину, цефотаксим (1-4 г) в/м, кліндаміцин (150 мг кожні б год.) усередину, ін. Доцільно одночасно застосовувати всередину НПЗЗ (натрію мефенамінат, ібупрофен, мелоксикам, німесулід). У комплекс лікувальних засобів включають гіпосенсибілізуючі препарати (димедрол, супрастин, тавегіл, ін.). Застосовують також вітаміни (аскорбінова кислота, рутин, полівітамінні препарати) та раціональне харчування. Повна епітелізація відбувається через 3-6 днів. Надалі доцільно провести санацію порожнини рота. Однак процес здатний до рецидивування та переходу у хронічну форму.

Ангіна Венсана може розвиватися самостійно або одночасно з виразково-некротичним стоматитом. Спостерігаються однобічні ураження мигдалика у вигляді жовтувато-білого нальоту (виразкова форма) або жовтувато-чорної плівки (дифтероїдна форма). При видаленні або відторгненні нальоту та плівки залишається виразкова поверхня. Характерні больовий синдром та неприємний запах з рота. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, загальний стан, як правило, не порушується.

Фармакотерапія базується на застосуванні антибактеріальних засобів, місцевому лікуванні (див. «Виразково-некротичний стоматит Венсана»). Рекомендується дієта, використання великої кількості рідини.

Источник

Патологія ротової порожнини, що з’являється в результаті інфікування веретенообразными паличками, в медицині називається виразково-некротичним стоматитом Венсана.

Таке захворювання характеризується гострим перебігом запалення на слизовій рота, а також появою некротичних тканин.

Найчастіше проблема розвивається у дітей, під час появи перших зубів.

Особливості хвороби і причини

Некротичний стоматит Венсана з’являється при зараженні ротової порожнини. Мікроорганізми є майже у всіх людей, але знаходяться в латентній формі, а їх активація відбувається під впливом різних причин.

При активізації інфекції починається запальний процес, який може проходити у 3 формах:

Гостра.
Підгостра.
Хронічна.

Найчастіше при першому зараженні з’являється гостра форма стоматиту, що характеризується вираженими симптомами, які швидко розвиваються.

Основних причин розвитку патології дуже багато, починаючи від недостатньої гігієни рота, закінчуючи патології внутрішніх органів і способом життя.

Серед місцевих причин виділяють:

Неправильне, недостатнє дотримання чистоти та гігієни рота.
Не доліковані патології ротової порожнини або повна відсутність терапії при розвитку стоматиту та інших хвороб.
Протезування або пломбування зубів з використанням матеріалів низької якості.
Використання мостоподібних протезів.
Носіння брекетів і інших елементів, які рівняють зуби.
Видалення зуба.
Наявність каменя на зубах.
Порушення слиновиділення.
Постійне дихання через рот.
Порушення прикусу.
Механічні пошкодження ясен, слизової рота.
Ускладнення, що з’являються при прорізанні зуба мудрості.

Серед загальних причин, що є провокаторами стоматиту Венсана, виділяють:

Слабкість імунної системи.
Наявність шкідливих звичок, зокрема паління.
Незбалансоване харчування, при якому організм не може отримати достатню кількість вітамінів і мікроелементів.
Хронічна втома.
Порушення гормонального фону з причини вагітності, статевого дозрівання.
Побічні ефекти від лікування медикаментозними препаратами.
Часті стреси.
Сильна інтоксикація організму.

У деяких випадках причиною стоматиту Венсана стають патології внутрішніх органів і систем організму:

ВІЛ-захворювання.
Гострі інфекційні патології.
Збої в роботі серцево-судинної, ендокринної системи.
Діабет.
Алергія та інші причини ураження шкіри.
Туберкульоз.
Кір.
Порушення роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Скарлатина, ГРВІ, дифтерію.
Порушення на генетичному рівні.
Занедбане протікання катального гінгівіту.

Описані причини викликають погіршення стану загальної та місцевої імунної системи, тому з’являється грунт для розвитку патогенної флори у роті.

Основні симптоми

Стоматит Венсана характеризується появою виразок у ротовій порожнині, які з’являються на слизовій.

Такі утворення бувають одиничними, але не виключається їх множина. Всі ознаки хвороби залежать від тяжкості перебігу.

Тому у кожної людини симптоми будуть відрізнятися. В початковій стадії, при легкому ступені захворювання, воно проявляється наступним чином:

З’являється біль в порожнині рота, що посилюється під час їжі.
Розвивається кровоточивість ясен, особливо під час жування продуктів харчування.
Слинні залози починають працювати активніше.

В ході пальпації ясен з’являється сильний біль, візуально можна побачити набряки, а крім болю пацієнти відзначають печіння та свербіж.

У деяких випадках може бути підвищена сухість слизової оболонки. При середньому ступені тяжкості симптоми відрізняються:

По краях ясен з’являються відкриті рани, на яких видно отмершая тканина.
Кровоточивість посилюється на протязі дня.
З порожнини рота розвивається неприємний гнильний запах.
На самих яснах з’являються порожнини, в яких накопичується гній, що може час від часу виділятися.
Лімфовузли збільшуються і починають хворіти, особливо при пальпації.
В тілі з’являється слабкість.
Зростає температура, погіршується апетит.

Для останньої стадії характерно тяжкий перебіг хвороби, некротичний стоматит характеризується такими симптомами:

Сильна слабкість, не дозволяє хворому нормально функціонувати.
Зростання температури до 40 градусів.
Напади нудоти і блювоти.
Больовий синдром в черевній порожнині.
Підвищення інтенсивності симптомів, що характерні для легкого та середнього ступеня тяжкості.

Некротичний стоматит Венсана завжди доповнюється скупчення нальоту в ротовій порожнині. Він має білий або сірий відтінок, починається з середнього ступеня тяжкості, розвивається на слизовій.

Нерідко запалення може проходити дуже глибоко, за рахунок чого уражається кісткова структура.

У дітей подібна патологія доповнюється наступними ознаками:

Постійний плач, примхливість.
Порушення сну.
Повна відмова від їжі.

У хронічній фазі перебігу захворювання майже не має виражених ознак. У хворих з’являється тільки кровоточивість ясен, а також гнильний запах.

Діагностування

Діагностика полягає в проведенні візуального огляду стану порожнини рота. У цей час доктор збирає скарги і симптоми хворого, вивчає історію хвороби, проводить пальпацію, визначаючи інтенсивність болю.

Для точного визначення діагнозу і причин хвороби проводять гістологічний аналіз, використовуючи тканини з десни.

Стоматит Венсана вважається небезпечною патологій, а лікування може проводитися під наглядом стоматолога. Схема використовується комплексна, її треба суворо дотримуватися, щоб виключити негативні наслідки хвороби і швидко одужати.

Лікування

Після встановлення точного діагнозу лікарі видаляють некротичні тканини, накладається пов’язка, що попередньо змочується в розчині протеолітичних ферментів.

Вони необхідні для надання позитивного дії на уражені тканини. Після цього використовуються антисептики, антибіотики та інші препарати для відновлення. Надалі лікування проводиться вдома самостійно, за прописаною схемою.

Все лікування має кілька основних етапів. Першим ділом купірується больовий синдром, що дозволяє хворому нормально їсти і істотно покращує стан. Для цього використовуються такі препарати:

Анестезин – ліки, яке щадне впливає на слизову оболонку і є самим затребуваним для купірування болю при подібній вигляді стоматиту.
Лідокаїну гідрохлорид – потужне ліки, що використовується в рідкісних випадках. Подібний препарат може подразнювати слизову і ерозії на яснах, але швидко знімає біль.

Після видалення гострих болів, лікарі проводять видалення мертвих тканин, висипу. Це допомагає позбавити від подальшого больового синдрому, загального нездужання.

Процедура проводиться в кілька етапів:

На уражені ділянки слизової накладають пов’язки з вати, попередньо змочуючи її в протеолітичних ферментів. Подібний засіб не впливає на здоров’я, а просто розм’якшує мертві тканини, що полегшує процес їх видалення.
Очищається запалена зона від кірочок виразок, за допомогою використання антисептиків, ліків від мікробів. Часто застосовується Хлоргексидин, Трихопол. В деяких випадках допомагає усунути скоринки звичайна перекис. Обробка проводиться під анестезією місцевого типу. Під час такого лікування потрібно, щоб ліки потрапляли в простір між зубами, тому для введення застосовується шприц, у якого надіта тупа голка.

Перші результати від проведеного лікування з’являються через декілька діб. За цей час виділення крові з ясен зупиняється, відбувається відмирання тканин, а уражені частини будуть відновлюватися приблизно з 5 доби.

Для загальної терапії використовуються додаткові ліки, які використовуються в домашніх умовах:

Антигістамінні ліки – застосовуються для швидкого усунення набряків, запальних процесів.
Антибіотики використовуються при інтенсивних проявах захворювання. Дозволяється застосовувати препарати широкого спектру дії. Для лікування може використовуватись Ируксол, Дермазинол, Діоксидин 1%, Димексид 10%. Лікарські засоби можуть зняти набряки, запалення. Якщо використовуються антибактеріальні розчини, то примочки потрібно ставити по 3 рази на добу. Ще можуть призначатися препарати Пеніцилін, Ампіокс, Аугментин.
Вітаміни – використовуються для загального зміцнення імунної системи та організму в цілому, дозволяють швидко відновитися.
Антисептики – допомагають швидше регенеруватися тканин, надають бактерицидну дію. Для лікування використовують перекис водню 3%, Фурацилін або Хлоргексидин. Полоскати засобами ротову порожнину по 3 рази в день після їжі.
Спазмолітичні ліки – використовуються при появі больового синдрому. Для лікування треба використовувати Анестезин, Гидрхлорид чи Лідокаїн. Обробляти ерозії в ротовій порожнині по 5 разів на добу.
Кератопластичесике ліки та регенеруючі мазі – прискорює регенерацію тканин. Для лікування використовують Солкосерил, Ктовегин, Метилурацил, вітаміни Е і А. Ліки використовуються для аплікацій до 3 разів на день.
Протимікробні засоби допомагають усунути запалення, надають дію на збудників стоматиту. Для терапії призначають Сумамед, Ампіокс, Азитроміцин. Використовувати строго по інструкції і рекомендацій лікаря.

Під час лікування обов’язково потрібно вилікувати карієс, якщо такий є, видалити пошкоджені і гнилі зуби.

Лікування у дітей проводиться за аналогічною схемою, але дозування препаратів визначає лікар для конкретної дитини, виходячи зі стану і віку. Під час гострого перебігу хвороби треба дотримувати постільний режим.

Народні засоби

Виразково-некротичний стоматит – небезпечна патологія, тому лікування засобами народної медицини недоцільно.

Рецепти не можуть дати потрібного результату, але їх використання не виключається. Нетрадиційна медицина може покращити дію медикаментів, надає певний вплив на місцеву імунну систему.

Для додатково терапії можна застосовувати:

Відвари і настої на основі трав. При стоматиті можна використовувати ромашку, календулу, шавлія, дубову кору. Для приготування потрібно 1 ст. л. компонента додати 200 мл окропу, використовувати засіб для полоскання рота по 5-6 разів у день. Обов’язково застосовувати суміш вранці, ввечері і після їжі.
Настій звіробою або споришу. Для приготування настою звіробою на 1,5 ст. л. рослини додається 250 мл окропу, на цей обсяг можна додати 1 ч. л. споришу. Засіб настояти 1 годину, відфільтрувати і полоскати рот по 6 разів на день.
Настоянка перстачу. Ліки робиться на основі спирту. На 20 грам рослини додається 100 мл спирту, залишається на тиждень настоятися. Після приготування фільтрується, додається 50 мл гліцерину. Готова суміш застосовується для обробки рота 2-3 рази в добу, методом втирання.

До початку використання народних рецептів необхідно обговорити їх з лікарем. Деякі засоби можуть чинити негативний вплив.

Харчування

Під час лікування треба використовувати не тільки медикаменти, але й скорегувати раціон хворого.

Від харчування залежить успіх відновлення і одужання. Для цього потрібно використовувати правильну дієту, відмовитися від таких продуктів:

Кислі та гострі продукти, в тому числі цитрусові фрукти, томати, яблука та інші рослинні продукти.
Ягоди будь-якого виду, допускається використання тільки солодких сортів, які застосовують для компотів. Перед вживанням напій пропускається через марлю, для отримання чистої рідини.
Будь-яка їжа, що може спровокувати алергію.
Маринована продукція.
Солодощі.
Суха їжа.
Спеції, соуси.
Газовані напої.

Можна зробити висновок, що потрібно відмовитися від усього, що може дратувати і пошкоджувати слизову рота. Рекомендується використовувати такі продукти:

Молочні і кисломолочні.
Соки на основі овочів або фруктів, які робляться самостійно. Відмінно при стоматиті використовувати морквяний або капустяний сік.
М’ясо, виключно у відвареному або пареному вигляді, без солі.
Для перших страв підійде бульйон з овочів або м’яса.
М’які сорти сирів.
Каші, рекомендується використовувати вівсянку, гречку, рис, манку. Варити на воді, без солі, щоб продукт вийшов максимально м’яким.
Води у великих обсягах, чаї.
Рослинні продукти, в яких є нейтральний смак, в сезон можна використовувати кавун, диню. Вони зволожать порожнину рота і вгамують спрагу.
Трав’яні настої.

Подібне харчування дозволяє швидко відновити імунну систему, яка почне активно боротися зі стоматитом Венсана.

Ускладнення та профілактика

Без своєчасного діагностування та лікування стоматит Венсана викликає ряд ускладнень, серед яких:

Захворювання статевих шляхів
Запальний процес середнього вуха.
Риніт, ендокардит, плеврит.
Можливі збої в роботі травної системи.

Тривалий перебіг хвороби призводить до оголення зубів до коренів. Щоб виключити захворювання, попередити його розвиток, необхідно дотримувати деякі правила, використовувати заходи профілактики:

Своєчасно проводити лікування стоматологічних хвороб, планово проходити огляд у стоматолога. Лікарі рекомендують перевіряти стан зубів і ротової порожнини 2 рази на рік.
Самостійно стежити за чистотою рота, зуби чистити 2 рази на день, після їжі використовувати засоби для полоскання, зубні нитки для видалення залишків їжі між зубами.
Використовувати засоби для зміцнення імунної системи, що буде актуальним в міжсезоння, коли організму потрібно більше поживного матеріалу.
Усувати наслідки механічних пошкоджень слизової, використовувати мазі, гелі, антисептики та інше.

Некротичний стоматит Венсана – серйозна патологія, що може значно погіршити стан ротової порожнини та інших внутрішніх органів.

Захворювання з’являється через слабких захисних властивостей імунної системи, а при наявності характерних симптомів треба відразу починати лікування.

Це виключає перехід хвороби в важку форму, а також знижує ризики ускладнень.

Корисне відео

Источник